Біологічна статистика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Біологі́чна стати́стика[джерело?] (біостатистика[1], біометрі́я[2][3]) — розділ математичної статистики для обробки результатів біологічних експериментів. За допомогою біометрії, в основі якої лежить теорія імовірностей, дається точна характеристика значення ознаки, яка вивчається, та її мінливості, встановлюється імовірність подібності або відмінності цієї ознаки в двох чи кількох групах особин, встановлюється ступінь залежності зміни одних ознак від зміни інших. Біометрія широко застосовується при вивченні різних теоретичних та практичних питань медицини, біології, рослинництва і тваринництва.

Історія

[ред. | ред. код]

Основи біометрії заклав бельгійський антрополог і статист А. Кетле (17961874). Створення ж математичного апарату даної науки належать англійській школі біометрів XIX століття, на чолі якої стояли двоюрідний брат Дарвіна Ф. Гальтон (18221911) та його учень Карл Пірсон (18571936). Власне Гальтон і ввів термін «біометрія» в 1889 році.[4]

Значний вклад в розвиток біометрії здійснив англійський ботанік Рональд Фішер, який працював у 19101914 роках на агробіологічній станції поблизу Лондона. Колектив співробітників складався з одних чоловіків, але коли на роботу взяли жінку, спеціалістку з водоростей, Мюріель Брістоль, заради неї вирішено було заснувати файф-о-клок. На першому чаюванні зайшла суперечка: що правильніше — додавати молоко в чай або навпаки?[5] Мюріель Брістоль, стверджувала, що легко відрізнить «неправильний» чай. Тому в сусідній кімнаті приготували за участю штатного хіміка різними способами кілька чашок чаю, і леді Мюріель правильно визначила всі чашки.

Рональд Фішер замислився: скільки повторів потребує дослід задля достовірності й виключення випадковості. З цих роздумів народилася спочатку стаття в часописі, опублікована в 1918 році,[6] а потім класична праця «Статистичні методи для дослідників[en]», видана в 1925 році в Единбурзі.[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. В. Ф. Москаленко та інш., 2009, С.?
  2. Біометрія: Навчальний посібник. / Горошко М. П., Миклуш С. І., Хомюк П. Г. — Львів: Камула, 2004. — 236 с., С.?
  3. Калінін М. І., 2000, С.?
  4. (рос.) Лакин Г. Ф. Биометрия. — М.: Высшая школа, 1990. — 352 с.
  5. Причина того, чому в англійські аристократи додають молоко в чай, а не навпаки, пов'язана з фізичним явищем. Шляхетні люди завжди пили чай з порцеляни, яка може тріснути, якщо спочатку налити в чашку холодне молоко, а потім додати гарячий чай. Прості ж англійці пили чай з фаянсових або олов'яних кухлів, не побоюючись за їх цілість.
  6. (англ.) Ronald A. Fisher The Correlation Between Relatives on the Supposition of Mendelian Inheritance [Архівовано 13 грудня 2005 у Wayback Machine.] // Philosophical Transactions of the Royal Society of Edinburgh in 1918, (volume 52, pages 399–433).
  7. (англ.) Ronald A. Fisher (1925) Statistical Methods for Research Workers [Архівовано 30 липня 2011 у Wayback Machine.]. Edinburgh.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Біостатистика: підручник / Грузєва Т. С., Лехан В. М., Огнєв В. А. та ін.. – Вінниця: Нова Книга, 2020. – 384 с. Зміст ISBN 978-966-382-857-2
  • Вступ до біометрії: навч. посіб. / І. Д. Соколов та ін. Луганськ: Елтон-2. 2011. 190 с.
  • Біостатистика / В.Ф. Москаленко, Гульчій О.П., Голубчиков М.В., Ледощук Б.О., Лехвн В.М., Огнев В.А, Литвинова И.О., Максименко О.П., Тонковид О.Б. — К.: Книга плюс, 2009. — 184 с. ISBN 978-966-460-0047
  • Біометрія [Текст]: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.: у 2 ч. / Є. Я. Швець, М. Г. Сидоренко, І. В. Червоний ; Запорізька державна інженерна академія. — Запоріжжя, 2004.
  • Калінін М. І., Єлісеев В. В. Біометрія: Підручник для студентів вузів біологічних і екологічних напрямків. — Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2000. — 204 с.
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • (рос.) Лакин Г. Ф. Биометрия. — М.: Высшая школа, 1990. — 352 с.

Посилання

[ред. | ред. код]