Мікологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гриб

Міколо́гія, або грибозна́вство[1] (грец. μύκης — гриб і ...логія) — наука, яка досліджує гриби як особливу групу організмів, що становлять самостійне царство живої природи, їх біологію, систематику, екологію, біохімію та використання. Раніше, коли гриби відносили до рослин, мікологія вважалась одним із розділів ботаніки.

Мікологи досліджують гриби як організми, що мають значний вплив на екосистеми, сільське господарство, медицину та промисловість.

Людина яка вивчає гриби називають міколог.

Предметами мікології є систематика, морфологія, цитологія, біогеографія грибів, біологія їх індивідуального розвитку й біоценотичні властивості.

Напрямки досліджень[ред. | ред. код]

Основні напрямки мікології:[ред. | ред. код]

  1. Систематика і таксономія: класифікація грибів на різні групи на основі їх морфологічних, генетичних та інших характеристик.
  2. Фізіологія грибів: вивчення життєвих процесів і функцій грибів.
  3. Екологія грибів: дослідження ролі грибів в екосистемах, їх взаємодія з іншими організмами та середовищем.
  4. Патологія грибів: вивчення хвороб, що викликаються грибами у рослин, тварин і людей, а також методи їх лікування та профілактики.
  5. Біотехнологія грибів: використання грибів у промисловості для виробництва ферментів, антибіотиків, біологічних добрив тощо.
  6. Мікологія харчових продуктів: дослідження грибів, що використовуються у виробництві харчових продуктів, таких як дріжджі та різні ферментовані продукти.

Мікологія має важливе значення для розуміння біорізноманіття, екології та еволюції, а також для розробки нових біотехнологій і медичних препаратів.

Гриби та їх роль в екосистемах[ред. | ред. код]

  1. Розкладання органічних речовин: Гриби є важливими деструкторами в природі. Вони розкладають органічні речовини, такі як листя, деревина та мертві організми, перетворюючи їх на неорганічні речовини, які можуть бути використані іншими організмами. Цей процес важливий для кругообігу поживних речовин в екосистемах.
  2. Мікориза: Багато грибів вступають у симбіоз з рослинами, утворюючи мікоризу. Це взаємовигідне співжиття, де гриби допомагають рослинам поглинати воду та мінерали, а рослини забезпечують гриби органічними речовинами, що утворюються в процесі фотосинтезу.
  3. Патогени: Деякі гриби є патогенами для рослин, тварин та людей. Вони можуть викликати різні хвороби, такі як борошниста роса у рослин, грибкові інфекції у людей (наприклад, кандидоз) та інші захворювання.

Важливість грибів у медицині та промисловості[ред. | ред. код]

  1. Антибіотики: Гриби є джерелом багатьох антибіотиків. Найвідомішим прикладом є пеніцилін, який був отриманий з гриба Penicillium і став першим антибіотиком, що широко застосовувався для лікування бактеріальних інфекцій.
  2. Ферменти: Гриби використовуються для виробництва різних ферментів, які застосовуються в харчовій промисловості, текстильній промисловості, біотехнології та інших галузях. Наприклад, ферменти, отримані з грибів, використовуються для розщеплення крохмалю на цукри у виробництві спирту.
  3. Біопестициди: Деякі гриби можуть використовуватися як біопестициди для контролю шкідників у сільському господарстві. Вони допомагають зменшити використання хімічних пестицидів та сприяють екологічно чистому землеробству.

Мікологія та наукові дослідження[ред. | ред. код]

Мікологи проводять дослідження в різних областях, таких як генетика грибів, їхній життєвий цикл, механізми адаптації до навколишнього середовища, взаємодія з іншими організмами тощо. Завдяки таким дослідженням відкриваються нові види грибів, вивчаються їх властивості та можливі застосування в різних галузях науки і промисловості.

Мікологія в культурі та традиціях[ред. | ред. код]

Гриби завжди мали важливе місце в культурі та традиціях різних народів. У багатьох культурах вони використовуються як їжа, ліки та в релігійних обрядах. Наприклад, їстівні гриби, такі як трюфелі та лисички, високо цінуються за їх смакові якості, а гриби з психоактивними властивостями використовувалися в шаманських ритуалах.

Мікологія — це багатогранна наука, яка відкриває перед нами безліч можливостей для досліджень і практичного застосування, сприяючи глибшому розумінню світу навколо нас.

Відомі мікологи[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Вивчення різноманітності мікобіоти України (ліхенофільні, септорієві та пукцинієві гриби) / С. Я. Кондратюк, Т. В. Андріанова, Ю. Я. Тихоненко; НАН України. Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного. - К. : Фітосоціоцентр, 1999. - 112 c.
  • Загальна мікологія : навч. посіб. для підгот. фахівців ОКР "Бакалавр" напряму 6.090105 "Захист рослин" аграр. ВНЗ II-IV рівнів акредитації / В. А. Власенко, Т. О. Рожкова ; Сум. нац. аграр. ун-т. - Суми : Сум. нац. аграр. ун-т, 2016. - 272 с. : рис., табл.
  • Загальна мікологія: Підручник для вищих навчальних закладів / Леонтьєв Д. В., Акулов О. Ю. — Х.: Вид. група «Основа», 2007. — 228 с.: 375 іл. — ISBN 978-966-495-040-1 (PDF-файл)
  • Морочковський С.Ф. Історія розвитку мікологічних досліджень на Україні / Бот. журн. АН УРСР, 1954, 11(2): 36–45.
  • Словник-довідник з альгології та мікології / З. Калинець-Мамчур ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Л. : Вид-во ЛНУ, 2011. – 400 с. : іл. – (Серія "Біологічні Студії"). – Бібліогр.: с. 353-362 (192 назви). – ISBN 978-966-613-821-0

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Пошук. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Процитовано 5 грудня 2022.