Pinus lawsonii

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Pinus lawsonii
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Соснові (Pinaceae)
Рід: Сосна (Pinus)
Підрід: P. subg. Pinus
Секція: P. sect. Trifoliae
Підсекція: P. subsect. Australes
Вид:
P. lawsonii
Біноміальна назва
Pinus lawsonii
Синоніми
  • Pinus altamiranoi Shaw
  • Pinus lawsonii var. gracilis Debreczy & Rácz

Pinus lawsonii (сосна Лоусона[2]) — вид роду сосна родини соснових.

Це дерева виростають до 30 м у висоту, як правило, з одним прямим стовбуром і куполоподібною, відкритою, часто неправильною кроною. Кора тонка, червоно-коричнева, з віком стає товстою, грубою, лускатою, чорно-коричневого кольору з глибокими поздовжніми тріщинами і пурпурно—червоною внутрішньою корою. Пагони гладенькі, ребристі, оранжево—коричневі, часто сірувато-зелені. Листя зібрані в пучку по 3—4(5), зберігаються 2—3 роки, прямі, спрямовані вперед, жорсткі хвоїнки, 12—20(25) см × 1—1,2(1,5) мм, сірувато-зелені, з гострими верхівками. Пори на всій частині листя, в (6)9—12 ліній на опуклій зовнішній поверхнею і 4—5 ліній на кожній внутрішній поверхні. Шишки біля основи нових пагонів. Вони опадають з терміном погашення в два роки. Зрілі шишки яйцеподібні, коли відкриті, 5—8(9) × 4—6 (7) см. Насіннєвих лусок 70—100, товсті деревоподібні, темно-коричневого кольору. Апофіз злегка піднятий, ромбічний.

Поширення

[ред. | ред. код]

Країни зростання: Мексика: з півдня в горах штату Оахака, знаходиться в Мічоакан, Мехіко, Морелос, Федеральний Округ (один населений пункт в), Веракрус, Герреро і Оахака.[3]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. www.conifers.org. Архів оригіналу за 18 вересня 2012. Процитовано 4 серпня 2012.
  2. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  3. Карта поширення. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 4 серпня 2012.