Персона (архетип)
Персона в аналітичній психології Карла Густава Юнга — один із універсальних архетипів, який успадковує кожна людина, частина загальної структури особистості, яка представляє «роль», яку людина приймає у соціальному контексті, тобто поведінка, яку людина демонструє зовнішньому світу — «своєрідна маска, створена частково для того, щоб справити враження на інших, а частково для того, щоб приховати справжню природу людини».[1] Суспільство очікує від вас певного стилю і способу поведінки, і до певної міри воно диктує цей стиль, і тому, коли ви входите в суспільство, ви формуєте маску, яку носите до кінця свого життя.[2] Вступаючи в контакт із зовнішнім світом, Персона постає як єдність того, що вона є, і того, що її оточує.[3]
Опис[ред. | ред. код]
У своїй аналітичній психології Карл Густав Юнг використовував слово «персона» для позначення тієї частини особистості, яка організовує стосунки індивіда з суспільством, спосіб, у який кожна людина повинна більш-менш відповідати соціально визначеному образу, щоб виконати свою соціальну роль. Персона це соціальний образ людини,[2] елемент колективної психіки,[4] зовнішня частина особистості,[5] з якою особа постає перед людьми і суспільством, це та частина особи людини, яку ми показуємо світу, може бути описана як «психічний одяг»[4] або «візитна картка» соціального Я людини,[6] або як своєрідна маска чи роль — поведінка, яку людина демонструє у спілкуванні зі світом,[6] охоплюючи систему компромісів, необхідних для життя в суспільстві, відіграє роль колективної маски, яка формує компроміс між спільнотою та особою,[6][4] і сягає корінням у первісне психічне життя.[4] Її найголовнішим вмістом є маска, яку людина одягає, спілкуючись з іншими для презентації себе у відповідності інтересам громади, щоб її сприймало суспільство. Персона визначає свою роль з точки зору соціальних очікувань — вимог до поведінки і моралі, ціннісних уявлень.[6] К.Г. Юнг вважає Персону «комплексом функцій, сформованих на основі пристосування та необхідної зручності, але не тотожним з людиною».[6] К.Г. Юнг вважав, що Персона — це «лише компроміс між індивідом і суспільством».[3]
Персона є поняттям протилежним архетипу Тіні, існує на противагу Тіні.[6][4][7] Настанова Персони на відповідність інтересам громади зумовлює жертовність людини, ототожнення соціальної ролі з власним Я, що супроводжується неврозами, невідповідністями, які фіксуються хворобливим чи болісним роздвоєнням свідомості.[6] Персона супроводжує роз’єднаність психічних складників, розщепленість особистості, протистояння свідомої та несвідомої настанов.[4] Людина може легко ототожнюватися з Персоною, що призводить до того, що людина сприймає себе такою, якою вона є в очах інших, і більше не знає, ким вона є насправді. Внаслідок повної ідентифікації з Персоною особистість втрачає свою індивідуальність.[6] Ототожнення особистості себе з персоною спричиняє своєрідну психічну інфляцію — надмірне піднесення особистості, надмірне возвеличення, яка некритично поглинає та ототожнює себе з несвідомими змістами.[4] Індивідуалізація є наближенням до «самості», інфляція є віддаленням від неї. Домінуюча Персона може придушити індивідуальність людини, розвити в ній конформізм, прагнення злитися з тією роллю, яку нав'язує людині середовище. Чим сильніше ототожнення з персоною, тим більше слабкостей залишається в темряві несвідомого і тим сильніше проявляється мова аніми. Так само Персона захищає нас від впливу середовища, від цікавих поглядів, що прагнуть проникнути в душу людини, допомагають у спілкуванні, особливо із незнайомими людьми. Персона це наші психологічні характеристики, ролі, які ми виставляємо напоказ,[8] включає і типові для нас ролі, стиль поведінки і одяг, манеру говорити, мислити, одягатися, це характер, соціальна роль, здатність самовиражатися у суспільстві. Можна сказати, що Персона — це те, ким ви насправді не є, але те, ким ви себе та інші думаєте. Важко уявити, що в повсякденному житті можна діяти без певного типу маски/ролі/персони. Це може викликати психологічні проблеми, якщо роль, яку виконує людина, суперечить її внутрішнім якостям.
Персона — це зовнішнє ставлення людини, яке служить її соціальній адаптації і іноді тотожне її самооцінці.[9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Карл Густав Юнг, Two Essays on Analytical Psychology (London 1953) s. 190
- ↑ а б Нечипорук Т. Використання архетипів в сучасній телевізійній рекламі / Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер.: Культура і соціальні комунікації. — 2009. — Вип. 1. — С. 120-127. (Стор.: 122) Доступ
- ↑ а б Бідюк О.В. Архетип та його трансформації в художньому тексті як вияв психічної бінарності автора / Філологічні трактати. — 2009. — Т.1, № 3-4. — С. 15-21. (Стор.: 18) Доступ
- ↑ а б в г д е ж Мирослав Васильович Савчин. Метаметодологічний аналіз концепції К.Г. Юнга / Науковий вісник ХДУ Серія Психологічні науки, № 1 (2020). (Стор.: 60-61) https://orcid.org/0000-0002-2481-4661 DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-1-8 Доступ
- ↑ Юрій М. , Алексієвець Л. Архетип і ментальність через призму історії / Україна–Європа–Світ. – 2017 . – Вип. 19 – С. 16–24. (Стор.: 19) Доступ
- ↑ а б в г д е ж и Персона // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 206.
- ↑ Макарова А. Архетипний характер освітньої діяльності особистості: соціально-філософський аналіз / Філософія освіти. Philosophy of Education. 2021, 27 (1), С.80-97, (Стор.: 85) DOI: https://doi.org/10.31874/2309-1606-2021-27-1-5
- ↑ Психологія: в схемах, таблицях, коментарях [Текст]: кредитно-модульний курс для студентів юридичних спеціальностей/Крюкова О.В., Лефтеров В.О., Рогозіна М.Ю.; Донецький національний університет, кафедра психології. — Донецьк; ДонНУ, 2009. — 198 с.
- ↑ C.G. Jung (1921, 8. bearb. Aufl. 1949): Psychologische Typen. GW 6: § 801 f.
Див. також[ред. | ред. код]
- Структурна модель психіки (психоаналіз)
- Я-концепція
- Я (психоаналіз)
- Архетип юнгіанський (аналітична психологія)
- Ідентифікація (психологія)
|
Це незавершена стаття з психології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||
