Операційний автомат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Операційний автомат[1]:23 (англ. datapath) — частина центрального процесора комп'ютера, де відбуваються перетворення кодів чисел або слів. У випадку регістрової архітектури автомат складається з набору регістрів процесора і додаткових схем керування ними. Англомовний термін datapath означає, крім регістрів, й інші функціональні блокиарифметико-логічний пристрій (АЛП), схеми множення[en], шини і інше.[2]

Для вибору регістрів на їх входах встановлюється комбінаційна логіка, куди подаються сигнали з пристрою керування процесором — у випадку мікропрограмної реалізації такими сигналами можуть бути безпосередньо сигнали мікрооперацій. Ці сигнали визначають перетворення множини станів операційного автомату.

Вихідними сигналами операційних автоматів є рядки значень логічних умов, які характеризують стани його регістрів.

В теорії зручно розглядати операційний автомат як нескінченний автомат Мура спеціального виду (багаторегістровий автомат).[уточнити]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. С. С. Гороховський. Енциклопедія кібернетики. — Т. 1.
  2. Null, Linda; Lobur, Julia (2006). The Essentials of Computer Organization and Architecture. Jones & Bartlett Learning. с. 2016. ISBN 978-0-7637-3769-6. All computers have a CPU that can be divided into two pieces. The first is the datapath, which is a network of storage units (registers) and arithmetic and logic units... connected by buses... where the timing is controlled by clocks.