Функціональний блок процесора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Функціональний, або виконавчий блок процесора (співпроцесора) — блок, який виконує операції та розрахунки у відповідності з інструкціями комп'ютерної програми. Він може мати свій власний блок послідовності внутрішнього контролю, який не слід плутати з основним блоком керування процесора, деякими регістрами та іншими внутрішніми блоками, таких як арифметико-логічний пристрій (АЛП) або математичний співпроцесор (FPU), або декількома дрібнішими і більш специфічними компонентами.[1]

Для сучасних процесорів характерно, мати декілька паралельних виконавчих блоків, що називають суперскалярною конструкцією. Найпростіший спосіб полягає у тому, щоб використовувати один блок, як менеджер шини, щоб управляти інтерфейсом пам'яті, а інші для виконання обчислень. Крім того, виконавчі блоки сучасних процесорів, як правило є конвеєрними.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. "Execution Unit" discussion from the University of Massachusetts Amherst (англ.). Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 11 грудня 2016.