Конституція Румунії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Румунії
Категорія КатегоріяІнші країни

Конституція Румунії — основний закон румунської держави, що встановлює загальні принципи, права та обов'язки громадян. Ухвалена Конституційною асамблеєю 21 листопада 1991, схвалена референдумом і стала чинною 8 грудня 1991 року.

Нова Конституція замінила попередню редакцію 1965 року Соціалістичної Республіки Румунія.

Структура

[ред. | ред. код]

Чинна конституція містить 158 статей, розділених на 8 частин:

  • Загальні принципи
  • Основні права, свободи та обов'язки
  • Органи державної влади
  • Економіка і публічні фінанси
  • Конституційний суд
  • Євроатлантична інтеграція
  • Перегляд Конституції
  • Прикінцеві та перехідні приписи

Історія

[ред. | ред. код]

Перша конституція Румунського королівства прийнята 1 липня 1866. Після Великого об'єднання 1918 її замінила конституція від 29 березня 1923. 1938 її анулював Кароль II, а потім її відновлено ​​з падінням диктатури Іона Антонеску (1944).

Нова конституція Народної Республіки Румунія, прийнята в 1948 році, взяла за основу радянську модель. Наступні зміни до неї були внесені в 1952 і 1965 роках. З падінням комуністичного режиму 1989 значна частина документу 1965 анульована. 1991 її замінив новий текст, який з поправками 2003 є чинним законом сучасної Румунії.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]