Конституція Албанії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Конституція Албанії — основний закон Албанії, ухвалений 21 жовтня 1998 року.

Основні принципи

[ред. | ред. код]
  • Албанія — парламентська республіка
  • Республіка Албанія — унітарна, неподільна держава
  • Влада базується на системі вільних, рівних, загальних, періодичних виборів
  • Закон складає основу й обмежує діяльність держави
  • Конституція — найвищий закон у Республіці Албанія
  • Політичні партії створюються вільно. Їх організація має здійснюватись на демократичних принципах.
  • В Албанії немає офіційної релігії
  • Економічна система Республіки базується на приватній та державній власності, а також на ринковій економіці й на свободі господарської діяльності
  • Збройні сили забезпечують незалежність держави, а також захищають цілісність її території та її конституційний устрій.
  • Державною мовою є албанська

Основні положення Конституції

[ред. | ред. код]

У частині другій викладено основні права і свободи людини. Ця частина конституції Албанії гарантує права і свободи громадянам, особисті права, політичні, економічні, соціальні й культурні права та свободи, вводить поняття Народного адвоката та його права.

Частина третя основного закону Албанії присвячена Кувенду. Тут викладено тези щодо обрання й терміну повноважень депутатів парламенту, організації та функціонування парламенту, законодавчого процесу.

У наступній частині Конституції викладено основні положення стосовно обрання та повноважень Президента Республіки.

П'ята частина подає основні функції та повноваження Ради міністрів Албанії.

Частина шоста присвячена місцевому управлінню.

Далі у Конституції Албанії викладено положення щодо:

  • нормативних актів та міжнародних угод;
  • Конституційного суду Албанії;
  • інших судів держави;
  • функцій і повноважень прокуратури;
  • порядку проведення референдумів;
  • виборчої системи;
  • державних фінансів;
  • вищого державного контролю;
  • Збройних сил Республіки;
  • надзвичайних заходів та воєнного стану;

Наприкінці Конституції викладено порядок внесення змін до чинного основного закону.

Посилання

[ред. | ред. код]