Жерар Ульє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Жерар Ульє
Жерар Ульє
Жерар Ульє
Особисті дані
Народження 3 вересня 1947(1947-09-03)[4][5][3]
  Теруанн[2]
Смерть 14 грудня 2020(2020-12-14)[1][2][3] (73 роки)
  Булонь-Біянкур[2]
Поховання Q110333977?[6]
Громадянство  Франція
Позиція Півзахисник
Юнацькі клуби
1959—1968 Франція «Юкельє»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1968—1969
1969—1971
1971—1977
Англія «Ліверпуль Олсоп»
Франція «Юкельє»
Франція «Ле Туке»


132 (27)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1973—1976
1977—1982
1982—1985
1985—1988
1988—1992
1992—1993
1994—1996
1996—1997
1998—2004
2005—2007
2010—2011
Франція «Ле Туке»
Франція «Не-ле-Мін»
Франція «Ланс»
Франція «Парі Сен-Жермен»
Франція Франція
Франція Франція
Франція Франція U-18
Франція Франція U-20
Англія «Ліверпуль»
Франція «Ліон»
Англія «Астон Вілла»
Граючий тренер



Асистент
Звання, нагороди
Нагороди
офіцер Ордену Британської імперії Кавалер ордена Почесного легіону

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 15 травня 2011.

** Тільки на посаді головного тренера.

Жерар Ульє (фр. Gérard Houllier, французька вимова [ʒeʁaʁ ulje]; 3 вересня 1947, Теруанн, Франція — 14 грудня 2020, Булонь-Біянкур) — французький футбольний тренер, у минулому футболіст-півзахисник.

Під його кервництвом Парі Сен-Жермен уперше виграв першість Франції.

Біографія

[ред. | ред. код]

Був головним тренером клубів французького чемпіонату «Ланс» (1982—1985) і «Парі Сен-Жермен» (1985—1988), який завоював під його керівництвом у 1986 році золоті медалі[7], а також клубу англійської Прем'єр-Ліги «Ліверпуль» (1998—2004), з яким у сезоні 2000/2001 виграв Кубок УЄФА. Потім з 2005 по 2007 рік Ульє працював з «Ліон», який при ньому обидва сезону тріумфально завершував чемпіонат на першому місці[8][9].

Після своєї відставки[10] заявив про те, що «хоче взяти паузу, підвести деякі підсумки і подумати про подальше життя». З тих пір ходило багато чуток про його можливе нове місце роботи. До нього виявляли інтерес такі клуби, як київське «Динамо», «Манчестер Сіті»[11], «Ньюкасл Юнайтед»[12], а також ряд інших клубів і футбольних федерацій. Але жодна з пропозицій Жераром Ульє не було прийнято.

Крім тренерської роботи в клубах Жерар Ульє займав різні посади в Футбольної федерації Франції. У період з 1988 по 1998 рік Ульє був технічним директором збірної Франції. Паралельно з цією посадою він спочатку був призначений помічником тодішнього головного тренера національної команди Мішеля Платіні (1988—1992), а після його відставки сам став біля керма збірної. Але через те, що Франція не змогла пробитися на чемпіонат світу 1994 року, був змушений покунути пост головного тренера в кінці 1993 року. Пізніше, з 1994 по 1996 рік Ульє працював з юнацькою командою Франції віком до 18 років, а потім був головним тренером збірної Франції віком до 20 років. З вересня 2007 року Жерара Ульє знову призначили технічним директором французької збірної[13].

Нагороди

[ред. | ред. код]

За внесок у розвиток французького футболу в 2002 році нагороджений Орденом Почесного легіону[14], а за заслуги перед британським футболом Ульє поряд зі своїм колегою-співвітчизником і другом Арсеном Венгером був удостоєний Ордена Британської імперії[15] (2003).

Досягнення

[ред. | ред. код]

Як тренер

[ред. | ред. код]

Франція Франція U-18

[ред. | ред. код]

Звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б OL: Gérard Houllier est mort à l'âge de 73 ans
  2. а б в г Fichier des personnes décédées
  3. а б в Who's Who in FranceParis: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
  4. GeneaStar
  5. Salzburgwiki
  6. https://www.sudouest.fr/charente-maritime/rochefort/gerard-houllier-inhume-mardi-dans-l-ile-d-oleron-1629210.php
  7. title = Ligue 1. Results of season 1985/1986. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 17 червня 2022.
  8. Ligue 1. Results of season 2005/2006. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 17 червня 2022.
  9. Ligue 1. Results of season 2006/2007. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 17 червня 2022.
  10. Жерар Улье подал в отставку с поста тренера футбольного клуба «Лион». Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 14 травня 2011.
  11. Улье – главный кандидат на пост наставника «Сити» (російською) . Championat.ru. 16.05.2007.[недоступне посилання з липня 2019]
  12. Houllier's Toon go ahead (англійською) . Sky Sports. 15.01.2008. Архів оригіналу за 24.04.2008.
  13. Houllier officiellement présenté (французькою) . L'Équipe. 15.09.2007. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)[недоступне посилання]
  14. Орден Почётного легиона Жерару Улье (російською) . Русская служба BBC. 01.04.2002. Архів оригіналу за 08.03.2016.
  15. Foreign secretary presents honorary awards to Gerard Houllier and Arsen Wenger (англійською) . www.fco.gov.uk. 30.09.2003. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)[недоступне посилання з липня 2019]
  16. Team of the Year 2001 (англійською) . UEFA.com. 03.02.2002. Архів оригіналу за 04.02.2010.

Посилання

[ред. | ред. код]