Данко Лазович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Данко Лазович
Данко Лазович
Данко Лазович
Особисті дані
Народження 17 травня 1983(1983-05-17) (41 рік)
  Крагуєваць, СФРЮ
Зріст 184 см
Вага 80 кг
Громадянство  Сербія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Сербія «Партизан»
Номер 27
Юнацькі клуби
Сербія «Раднички» К
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2000–2003 Сербія та Чорногорія «Партизан» 60 (20)
2000–2001   Сербія та Чорногорія «Телеоптик» 23 (7)
2003–2005 Нідерланди «Феєнорд» 41 (9)
2005–2006   Німеччина «Баєр 04» 9 (0)
2006   Сербія та Чорногорія «Партизан» 11 (5)
2006–2007 Нідерланди «Вітесс» 32 (19)
2007–2010 Нідерланди ПСВ 82 (24)
2010–2014 Росія «Зеніт» 51 (17)
2013   Росія «Ростов» 11 (2)
2014– Сербія «Партизан» 25 (15)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2002 Югославія СР Югославія 1 (0)
2004 Сербія та Чорногорія Сербія і Чорногорія 3 (0)
2006– Сербія Сербія 47 (11)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 4 грудня 2014.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 4 грудня 2014.

Данко Лазович (серб. Danko Lazović / Данко Лазовић, нар. 17 травня 1983, Крагуєваць) — сербський футболіст, нападник клубу «Партизан».

Виступав, зокрема, за «Партизан», з яким став дворазовим чемпіоном Югославії, ПСВ, у складі якого вигравав чемпіонат і суперкубок Нідерландів та «Зеніт», де також двічі вигравав чемпіонат Росії, а також по разу вигравав Кубок Росії та Суперкубок Росії. Крім того виступає за національну збірну Сербії, у складі якої був учасником чемпіонату світу 2010 року.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 17 травня 1983 року в місті Крагуєваць. Вихованець футбольної школи клубу «Раднички» з рідного міста, з якої у 13 років потрапив до академії белградського «Партизана». У дорослому футболі дебютував 2000 року виступами за столичний «Партизан», проте закріпитись в команді не зумів, через що значну частину сезону 2000/01 провів в оренду у друголіговому «Телеоптику». Повернувшись 2001 року до «Партизана», Лазович став основним гравцем команди і допоміг їм два сезони поспіль виграти чемпіонат Югославії.

Данко Лазович під час виступів за ПСВ. Серпень 2008 року

Влітку 2003 року за 7 мільйонів євро перейшов в нідерландський «Феєнорд»[1], Але в новій команді Данко так і не зумів пробитися до основного складу і був відданий в оренду в «Байєр». У Німеччині його справи також не склалися, і в січні 2006 року він був відданий в оренду назад до «Партизана» на 6 місяців. Лазович почав вдало, забивши 5 голів в 11 матчах за «Партизан». Але на початку травня 2006 року після закінчення сезону Лазович посварився з одноклубником Нишею Савельїчем. Надалі їхня сварка переросла в бійку в навчальному центрі команди[2].

Влітку 2006 року Данко Лазович повертається в Ередивізі. «Вітесс» купив нападника у «Феєнорда» за 1,5 мільйона євро, причому перший сезон виплачувати зарплату футболістові повинен був саме «Феєнорд». В новій команді Лазович провів прекрасний сезон, де був основним претендентом на отримання «Золотої бутси» Ередівізі, що вручається найкращому бомбардирові чемпіонату Нідерландів. Внаслідок вдалого сезону на Лазовича звернули увагу в ПСВ, і після закінчення сезону купили його у «Вітесса» за 6,6 млн євро[3]. Контракт Лазовича з ПСВ був підписаний на 5 років. У листопаді 2008 Лазович почав конфліктувати з головним тренером команди, Губом Стивенсом, за що був відправлений у другий склад. Через деякий час Лазович вибачився, і конфлікт було вичерпано. Більшість часу, проведеного у складі ПСВ, Данко був основним гравцем атакувальної ланки команди і допоміг клубу виграти чемпіонат і суперкубок Нідерландів, причому в суперкубковому матчі саме він забив один з двох м'ячів у ворота колишнього клубу — «Феєнорда».

У березні 2010 року Лазович почав переговори з санкт-петербурзьким «Зенітом» на предмет переходу в команду[4]. На трансфері серба наполягав особисто головний тренер команди, Лучано Спаллетті[5]. 3 березня 2010 року Лазович став гравцем «Зеніта»[6]. Контракт був підписаний на 4 роки[7]. 13 березня Лазович дебютував у складі «Зеніту» в грі з «Крилами Рад»[8]. 25 квітня Лазович отримав надрив двоголового м'яза задньої поверхні стегна, через що вибув з ладу на місяць[9]. У першому для себе сезоні в Росії Лазович провів 30 матчів, забив 10 голів та зробив 10 гольових передач. Крім того, саме сербський форвард забив 700-й гол «Зеніту» в чемпіонатах Росії в ворота підмосковного «Сатурна» та золотий гол у ворота «Ростова» (з пенальті).

Данко Лазович під час виступів за «Зеніт». 14 серпня 2010 року

18 червня 2011 року Данко, який підійшов кинути свою футболку вболівальникам після матчу з «Волгою», був атакований співробітником ОМОНу, який вдарив його електрошокером[10]. Сам Лазович встиг в останній момент відскочити від співробітника сил правопорядку[11]. «Зеніт» підготував заяву в прокуратуру з приводу дій поліції в цій зустрічі[12]. Однак Андрій Шмонін, заступник начальника міліції громадської безпеки ГУВС по Нижньогородській області, заявив, що «співробітник ОМОНу встав між футболістами та вболівальниками з витягнутими руками. У його руках був електрошокер, але він не застосовувався»[13]. Але медична комісія підтвердила, що електрошок по відношенню до футболіста був використаний[14].

Поступово Лазович втратив місце в основному складі, після чого сербський півзахисник вирішив перебратися в інший клуб. Так 27 лютого 2013 року футболіст перейшов на правах оренди в «Ростов». Угода між петербуржцями та ростовчанами була розрахована на термін до кінця сезону 2012/13. 6 квітня Данко забив перший гол за «Ростов», реалізувавши пенальті у ворота московського «Спартака». 30 липня 2013 року Данко Лазович повернувся в петербурзький «Зеніт».

20 січня 2014 року гравець на правах вільного агента повернувся в белградський «Партизан»[15]. Відтоді встиг відіграти за белградську команду 25 матчів в національному чемпіонаті, в яких забив 15 голів.

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

27 березня 2002 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Союзної Республіки Югославії в товариській грі проти збірної Бразилії, де вийшов на заміну на 82 хвилині замість Саво Милошевича.

Данко Лазович у складі національної збірної Сербії. 24 травня 2008 року

Виступав за молодіжну збірну Сербії і Чорногорії на чемпіонаті Європи серед молодіжних збірних 2004 року, де забив два голи і дійшов з командою до фіналу. Того ж року зіграв і у трьох товариських матчах за національну збірну Сербії і Чорногорії.

16 серпня 2006 року в товариській грі проти збірної Чехії (3:1) дебютував у складі національної збірної Сербії в її першому в історії матчі. Саме Лазович в тій грі на 41 хвилині забив історичний перший гол збірної, зрівнявши рахунок. В подальшому був основним гравцем збірної і кваліфікувався з командою на чемпіонат світу 2010 року у ПАР, де зіграв в усіх трьох матчах сербів, які не подолали груповий етап.

18 березня 2011 року Лазович разом зі своїм співвітчизником і одноклубником по «Зеніту» Александаром Луковичем надіслав лист в Футбольну асоціацію Сербії, в якому оголосив про своє рішення припинити виступи за збірну. Гравець мотивував свої дії бажанням зосередитися на виступах за свій клуб[16].

2014 року, після відходу з «Зеніта», відновив свої виступи за збірну. Наразі провів у формі збірної Сербії 47 матчів, забивши 11 голів.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
Данко Лазович під час виступів за «Ростов». 27 квітня 2013 року
«Партизан»: 2001-02, 2002-03
«Партизан»: 2000-01
ПСВ: 2007-08
ПСВ: 2008
«Зеніт»: 2010, 2011-12
«Зеніт»: 2009-10
«Зеніт»: 2011
«МОЛ Віді»: 2017-18

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Фейеноорд» заменит ван Хоэйдонка Лазовичем. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 26 грудня 2014.
  2. Vujičin, Igor (4 May 2006). Tuča Saveljića i Lazovića? (Serbian) . b92.net. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 15 April 2012.
  3. Данко Лазович перешёл в ПСВ[недоступне посилання]
  4. Лазович может перейти из ПСВ в «Зенит» уже во вторник. Архів оригіналу за 5 березня 2010. Процитовано 26 грудня 2014.
  5. «Зенит» проявляет интерес к нападающему сборной Сербии. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 26 грудня 2014.
  6. Danko Lazovic verlaat PSV en gaat naar Zenit [Архівовано 4 березня 2010 у Wayback Machine.] Официальный сайт PSV (нід.)
  7. Лазович перешёл из ПСВ в «Зенит». Архів оригіналу за 4 березня 2010. Процитовано 26 грудня 2014.
  8. Выступления Лазовича в сезоне 2010. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 26 грудня 2014.
  9. Лазович выбыл из строя на месяц. Архів оригіналу за 29 квітня 2010. Процитовано 26 грудня 2014.
  10. После матча с «Волгой» омоновец ударил Лазовича электрошокером. Архів оригіналу за 21 червня 2011. Процитовано 26 грудня 2014.
  11. Лазович не пострадал от электрошокера. Архів оригіналу за 20 червня 2011. Процитовано 26 грудня 2014.
  12. «Зенит» готовит заявление в прокуратуру. Архів оригіналу за 20 червня 2011. Процитовано 26 грудня 2014.
  13. Шмонин: в руках омоновца был электрошокер, но он не применялся[недоступне посилання з квітня 2019]
  14. Подтверждён факт причинения вреда здоровью Лазовича[недоступне посилання з квітня 2019]
  15. Данко Лазович перешел в «Партизан». Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 26 грудня 2014.
  16. Лазович принял решение прекратить выступления за сборную (рос.). Чемпионат.ру. 18 марта 2011. Архів оригіналу за 23 березня 2011. Процитовано 18 березня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]