Вільховчик
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Вільховчик (Ольховчик) | |
|---|---|
| 48°00′00″ пн. ш. 38°47′42″ сх. д. / 48.000000000028° пн. ш. 38.79520000002777635° сх. д. | |
| Витік | на околиці Первомайського |
| • координати | 47°59′42″ пн. ш. 38°47′55″ сх. д. / 47.995028° пн. ш. 38.798778° сх. д. |
| Гирло | Міусу |
| • координати | 47°47′59″ пн. ш. 38°54′26″ сх. д. / 47.799861° пн. ш. 38.907278° сх. д. |
| Похил, м/км | 6,6 м/км |
| Басейн | Азовського моря |
| Країни: |
 Україна Росія |
| Регіон | Донецька область |
| Довжина | 32 км |
| Площа басейну: | 130 км² |
 | |
Вільхо́вчик (Ольховчик) — річка у Сніжнянській міськраді, Шахтарському та Куйбишівському районах Донецької та Ростовської областей України та Росії, права притока річки Міусу.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина річки 32 км., похил річки — м/км. Формується з багатьох безіменних струмків та 6 водойм. Площа басейну 130 км².
Розташування[ред. | ред. код]
Вільховчик (Ольховчик) бере початок на околиці села Первомайське. Тече переважно на південний схід у межах сіл Побєди, Первомайського, Степанівки, Маринівки. На сході від Новопетрівського перетинає українсько-російський кордон і на околиці міста Куйбишево впадає у річку Міус.
Джерела[ред. | ред. код]
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 137. — (№ 2363).
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 108 (Вільхівчик № 6)
