Väinämöinen
| Броненосець «Вайнемейнен» | ||
|---|---|---|
 | ||
| Броненосець «Вайнемейнен» у 1938 році | ||
| Служба | ||
| Спущено на воду | 29 квітня 1932 року | |
| Введено в експлуатацію | 28 грудня 1938 року | |
| Виведений зі складу флоту | Переданий СРСР 29 травня 1947 року | |
| Статус | зданий на злам у 1966 році | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 3 900 тонн | |
| Довжина | 93,00 м | |
| Ширина | 16,87 м | |
| Осадка | 5,0 м | |
| Бронювання | пояс — 51 мм башти - 102 мм палуба - 12,7-19 мм рубка - 125 мм | |
| Технічні дані | ||
| Потужність | 4 700 к.с. | |
| Швидкість | 14,5 вузлів | |
| Автономність плавання | 700 миль | |
| Екіпаж | 410 чоловік | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2 × 2 × 254-мм гармати «Bofors» 4 × 2 × 105--мм гармати «Bofors» | |
| Зенітне озброєння | 4 x 40-мм гармати «Vickers» 2 × 20-мм гармати «Мадсен» (8 гармат з 1944 року) | |
«Вайнемейнен» (фін. Väinämöinen) був фінським броненосцем берегової оборони, однотипним флагману флоту «Ільмарінен», а також першим кораблем однойменного типу. Вона була побудована на верфі Крічтон-Вулкан у Турку і був спущений на воду в 1932 році. Після закінчення Війни-продовження «Вайнемейнен» був переданий Радянському Союзу в рахунок військових репарацій та перейменований у "Виборг". 1949 року перекласифікований на "морський монітор".
Корабель відправлено на утилізацію 1966 році.
Конструкція корабля[ред. | ред. код]
Цей оригінальний корабель - один з останніх представників класу броненосців берегової оборони. Проект був підготовлений на замовлення ВМС Фінляндії німецько-голландською фірмою "М.В. Інжинерсконтор Вор Схепсбаув".
Оскільки кораблі проектувалися для Фінської і Ботнічної заток, які взимку укриваються льодом, корпус корабля отримав обводи, схожі на криголам.
В якості артилерії головного калібру обрали 254-мм гармати шведської фірми "Бофорс". Розміщені у двох спарених установках на носі та кормі, вони мали кут підняття до 50° та велику дальність стрільби — 162 кабельтових. Для своїх невеликих розмірів корабель мав потужне зенітне озброєння: чотири спарених 105-мм установки також шведського виробництва, а також чотири 40-мм автомата британської фірми "Віккерс" и два 20-мм автомата "Мадсен".
В липні 1941 г. не надто надійні (які до того ж були випущені союзником СРСР Великою Британією)) 40-мм "пом-поми" замінили такою ж кількістю 40-мм "бофорсів". Восени 1944 г. кількість 20-мм автоматів збільшилась до восьми[1].
Історія служби[ред. | ред. код]
Зимова війна[ред. | ред. код]
Під час Зимової війни два броненосці берегової оборони були переведені до Аландських островів для захисту від вторгнення. Коли крижаний покрив у грудні став занадто густим, кораблі були перевезені до Турку, де їх зенітна артилерія допомагала в обороні міста.
Друга світова війни[ред. | ред. код]
Єдиний раз, коли «Вайнемейнен» і Ільмарінен» застосували артилерію головного калібру проти ворога, був початок війни з СРСР, під час евакуації радянською Червоною Армією їх бази на півострові Ханко.
.jpg)
Під час Виборзько-Петрозаводської операції влітку 1944 р. радянські авіатори доклали багато зусиль, щоб спробувати знайти та потопити «Вайнемейнен». Розвідники виявили великий військовий корабель, який був на якорі в гавані Котка, і радянські війська здійснили авіаційну атаку 132 бомбардувальників і винищувачів. Однак потоплена ціль не була «Вайнемейнен» - натомість це була німецька зенітна плавуча батарея "Niobe", перероблена зі старого нідерландського крейсера 1898 року побудови.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ВМС Финляндии. Wundefwaffe История мировых войн (російська) . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 13.09.2019.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Haukiala, Olli-Pekka (2004). Question 22/00 Finnish Coast Defense Ship "battleship" Vainamoinen. Warship International. XLI (3): 240—241. ISSN 0043-0374.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
