U-125 (1940)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
U-125
U 125
Зображення підводного човна U-505, однотипного з U-125
Верф Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser, Бремен
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Належність Крігсмаріне 1933-1945 Крігсмаріне
Порт приписки Лор'ян
Замовлення 7 серпня 1939
Закладений 10 травня 1940
Спуск на воду 10 грудня 1940
Введений до складу флоту 3 березня 1941
На службі 1940—1943
Загибель 6 травня 1943 року затоплений північно-східніше мису Ньюфаундленда у наслідок тарану британського есмінця «Орібі» та обстрілу з корвета «Сноуфлейк»
Сучасний статус затоплений
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Кампанія в Карибському морі
Проєкт
Тип ПЧ великий океанський торпедний ДПЧ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 18,2 вузлів (33,7 км/год)
Швидкість (підводна) 7,3 (13,5 км/год)
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 230 м
Дальність плавання 64 милі (119 км) км на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (у підводному положенні)
13 450 морських миль (24 910 км на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні)
Екіпаж 48 офіцерів та матросів
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 76,76 м
Ширина корпусу найб. 6,76 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,7 м
Водотоннажність надводна 1 120 т
Силова установка
Дизель-електрична:
2 дизельні двигуни MAN M 9 V 40/46
2 електродвигуни Siemens-Schuckert 2 GU 345/34
Гвинти 2
Потужність 2 × 2 200 к.с. (дизелі)
2 × 740 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 105-мм палубна гармата SK C/32
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і 2 кормових ТА; 22 торпеди або 44 міни TMA чи 66 TMB
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30
2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30
Історія служби
У складі 2-га флотилія ПЧ
Командувачі KptLt Гюнтер Кунке (березень — грудень 1941)
KptLt Ульріх Фолькерс (грудень 1941 — травень 1943)
Операції 7 походів
Перемоги 17 суден (82 873 GRT) затоплено
U-125 (1940). Карта розташування: Атлантичний океан
U-125
U-125
Район загибелі U-125

U-125 — німецький великий океанський підводний човен типу IXC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 10 травня 1940 року на верфі Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser у Бремені. Спущений на воду 10 грудня 1940 року, а 3 березня 1941 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].

Історія служби

[ред. | ред. код]

U-125 належав до серії німецьких підводних човнів типу IXC, великих океанських човнів, призначених діяти на морських комунікаціях противника на далеких відстанях у відкритому океані. Човнів цього типу було випущено 54 одиниці і вони дуже успішно та результативно проявили себе в ході бойових дій в Атлантиці. 3 березня 1941 року U-125 розпочав службу у складі 2-ї навчальної флотилії, а з 1 липня 1941 року — після завершення підготовки — в бойовому складі цієї флотилії ПЧ Крігсмаріне.

З липня 1941 року і до травня 1943 року U-125 здійснив 7 бойових походів в Атлантичний океан, в яких провів 439 днів. Загалом підводний човен потопив 17 суден противника сумарною водотоннажністю 82 873 брутто-регістрових тонни.

Командири

[ред. | ред. код]

Перелік уражених U-125 суден у бойових походах

[ред. | ред. код]
Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Командир ПЧ Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Третій похід (18.12.1941—23.02.1942, 68 діб; Лор'янЛор'ян)[3]
1 26 січня 1942 KptLt Ульріх Фолькерс West Ivis[4] суховантажне судно США США 5 666 генеральний вантаж потоплено
35°03′ пн. ш. 73°10′ зх. д. / 35.050° пн. ш. 73.167° зх. д. / 35.050; -73.167 (West Ivis)
45 (усі загинули)
Четвертий похід (4.04—13.06.1942, 71 доба; Лор'янЛор'ян)
2 23 квітня 1942 Lammot Du Pont[5] суховантажне судно США США 5 102 6812 тонн льону потоплено
27°10′ пн. ш. 57°10′ зх. д. / 27.167° пн. ш. 57.167° зх. д. / 27.167; -57.167 (Lammot Du Pont)
54 (19 загинули та 35 вижили)
3 3 травня 1942 San Rafael[6] суховантажне судно Домініканська Республіка Домініканська Республіка 1 973 потоплено
18°36′ пн. ш. 79°12′ зх. д. / 18.600° пн. ш. 79.200° зх. д. / 18.600; -79.200 (San Rafael)
38 (1 загиблий та 37 вижили)
4 4 травня 1942 Tuscaloosa City[7] суховантажне судно США США 5 687 7916 тонн генеральних вантажів, включаючи марганцеву руду, каучук, джут і шелак потоплено
18°25′ пн. ш. 81°31′ зх. д. / 18.417° пн. ш. 81.517° зх. д. / 18.417; -81.517 (Tuscaloosa City)
34 (усі вижили)
5 6 травня 1942 Green Island[8] суховантажне судно США США 1 946 2704 тонни генеральних вантажів потоплено
18°25′ пн. ш. 81°30′ зх. д. / 18.417° пн. ш. 81.500° зх. д. / 18.417; -81.500 (Green Island)
22 (усі вижили)
6 6 травня 1942 Empire Buffalo[9] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 6 404 баласт потоплено
19°14′ пн. ш. 82°34′ зх. д. / 19.233° пн. ш. 82.567° зх. д. / 19.233; -82.567 (Empire Buffalo)
42 (13 загинуло та 29 вижили)
7 9 травня 1942 Calgarolite[10] танкер Канада Канада 11 941 баласт потоплений
19°24′ пн. ш. 82°30′ зх. д. / 19.400° пн. ш. 82.500° зх. д. / 19.400; -82.500 (Calgarolite)
45 (усі вижили)
8 14 травня 1942 Comayagua[11] суховантажне судно Гондурас Гондурас 2 493 баласт потоплено
19°00′ пн. ш. 81°37′ зх. д. / 19.000° пн. ш. 81.617° зх. д. / 19.000; -81.617 (Comayagua)
42 (7 загиблих та 35 вижили)
9 18 травня 1942 Mercury Sun[12] танкер США США 8 893 93 607 барелів флотського мазуту потоплений
20°01′ пн. ш. 84°26′ зх. д. / 20.017° пн. ш. 84.433° зх. д. / 20.017; -84.433 (Mercury Sun)
35 (6 загиблих та 29 вижили)
10 18 травня 1942 William J. Salman[13] суховантажне судно США США 2 616 2730 тонн будівельного матеріалу потоплено
20°08′ пн. ш. 83°46′ зх. д. / 20.133° пн. ш. 83.767° зх. д. / 20.133; -83.767 (William J. Salman)
28 (6 загиблих та 22 вижили)
П'ятий похід (27.07—6.11.1942, 103 доби; Лор'янЛор'ян)
11 1 вересня 1942 Ilorin[14] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 815 баласт потоплено
5°00′ пн. ш. 01°00′ зх. д. / 5.000° пн. ш. 1.000° зх. д. / 5.000; -1.000 (Ilorin)
37 (33 загиблих та 4 вцілілих)
12 23 вересня 1942 Bruyère[15] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 5 335 6729 тонн продуктів харчування та генеральних вантажів, у тому числі паковане м'ясо, шкури, бавовна та рис потоплено
4°55′ пн. ш. 17°16′ зх. д. / 4.917° пн. ш. 17.267° зх. д. / 4.917; -17.267 (Bruyère)
51 (усі вижили)
13 29 вересня 1942 Baron Ogilvy[16] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 3 391 5150 тонн залізної руди потоплено
2°30′ пн. ш. 14°30′ зх. д. / 2.500° пн. ш. 14.500° зх. д. / 2.500; -14.500 (Baron Ogilvy)
40 (8 загиблих та 32 вижили)
14 30 вересня 1942 Empire Avocet[17] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 6 015 3724 тонни замороженого м'яса та 1225 тонн генеральних вантажів потоплено
4°05′ пн. ш. 13°23′ зх. д. / 4.083° пн. ш. 13.383° зх. д. / 4.083; -13.383 (Empire Avocet)
51 (2 загиблих та 49 вижили)
15 30 вересня 1942 Kumsang[18] пасажирське судно Велика Британія Велика Британія 5 447 7000 тонн генеральних вантажів потоплено
4°07′ пн. ш. 13°40′ зх. д. / 4.117° пн. ш. 13.667° зх. д. / 4.117; -13.667 (Kumsang)
114 (4 загиблих та 110 вижили)
16 8 жовтня 1942 Glendene[19] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 4 412 6900 тонн генеральних вантажів потоплено
4°29′ пн. ш. 17°41′ зх. д. / 4.483° пн. ш. 17.683° зх. д. / 4.483; -17.683 (Glendene)
43 (5 загиблих та 38 вижили)
Сьомий похід (13.04—6.05.1943, 24 доби; Лор'янзагибель)
17 4 травня 1943 Lorient[20] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 4 737 баласт Конвой ONS 5 потоплено
54°04′ пн. ш. 44°18′ зх. д. / 54.067° пн. ш. 44.300° зх. д. / 54.067; -44.300 (Lorient)
46 (усі загинули)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. U-125. uboat.net. Архів оригіналу за 17 квітня 2021.(англ.)
  2. Ships hit by U-125. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 30 січня 2022.
  3. Patrols by U-125. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  4. West Ivis. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  5. Lammot Du Pont. Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  6. San Rafael. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  7. Tuscaloosa City. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  8. Green Island. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  9. Empire Buffalo. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  10. Calgarolite. Архів оригіналу за 20 червня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  11. Comayagua. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  12. Mercury Sun. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  13. William J. Salman. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  14. Ilorin. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  15. Bruyère. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  16. Baron Ogilvy. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  17. Empire Avocet. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  18. Kumsang. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  19. Glendene. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  20. Lorient. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 30 січня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • U-125. на uboat.net. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2022. (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]