TRAPPIST

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
TRAPPIST
TRAPPIST стоїть під куполом, під яким раніше знаходився Swiss T70 telescope.
Частина від Обсерваторія Ла-Сілья і Укаймеденська обсерваторія
Розташування Чилі, IV Регіон Кокімбо
Координати 29°15′17″ пд. ш. 70°44′22″ зх. д. / 29.2546° пд. ш. 70.7394° зх. д. / -29.2546; -70.7394
Організація Льєзький університет
Женевська обсерваторія
Код обсерваторії I40
Висота 2400 м. над морем
Перше світло 2010
Стиль телескопа телескоп-рефлектор
Діаметр 60 см
Вебсайт Офіційний сайт
Мапа
CMNS: TRAPPIST у Вікісховищі

Малий телескоп спостереження за планетами та планетезималями (англ. Transiting Planets and Planetesimals Small Telescope–South, скорочено TRAPPIST) - бельгійський роботичний телескоп, що розташований у чилійських горах в обсерваторії Ла-Сілья, що розпочав роботу у 2010 році. Телескоп названо на честь бельгійського Ордену Траппістів, які знамениті своїм екслюзивним пивом.[1][2]

TRAPPIST контролюється із бельгійського міста Льєж, хоча деякі функції виконує автономно. Це телескоп-рефлектор діаметром 0,60 м. Він розташований у куполі, в якому раніше знаходився Swiss T70 telescope.

Телескоп було збудовано спільними зусиллями Льєзького університету (Бельгія) та Женевської обсерваторії (Швейцарія). Головними завданнями телескопу є пошук комет та екзопланет.[3][4]

У листопаді 2010 це був один із небагатьох телескопів, які спостерігали зоряне покриття карликової планети Ериди, яке дало змогу виявити, що вона менша за Плутон. Також у за допомогою TRAPPIST спостерігали покриття Макемаке, коли ця карликова планета проходила перед зорею NOMAD 1181-0235723.[5]

Команда астрономів, очолювана Мікаелем Жийоном з Інституту астрофізики та геофізики Льєзького університету використали телескоп, аби спостерігати за ультрахолодним карликом 2MASS J23062928-0502285[6], зараз також відомим під назвою TRAPPIST-1. Їм вдалося виявити на орбіті цієї зорі сім екзопланет, серед яких три знаходяться у придатній для життя зоні or just outside of it.[7][8] Результати дослідження були оприлюднені у журналі Nature у травні 2016 та лютому 2017.[9][10]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. TRAPPIST – The Trappist Order: a lifestyle. Архів оригіналу за 10 липня 2021. Процитовано 22 лютого 2017.
  2. New National Telescope at La Silla—TRAPPIST to Scout the Sky and Uncover Exoplanets and Comets (eso1023 — Organisation Release). www.eso.org. ESO. 8 червня 2010. Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 4 січня 2015.
  3. ScienceDaily, TRAPPIST Telescope to Scout the Sky and Uncover Exoplanets and Comets [Архівовано 28 грудня 2011 у Wayback Machine.], 9 June 2010
  4. Newscientist.com, Kelly Beatty - Former 'tenth planet' may be smaller than Pluto [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.], November 2010
  5. Dwarf Planet Makemake Lacks Atmosphere [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (ESO : 21 November 2012)
  6. 2MASS J23062928-0502285 [Архівовано 10 квітня 2019 у Wayback Machine.] на сайті simbad.u-strasbg.fr
  7. information@eso.org. Three Potentially Habitable Worlds Found Around Nearby Ultracool Dwarf Star - Currently the best place to search for life beyond the Solar System. www.eso.org (брит.). Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 2 травня 2016.
  8. Three New Planets Are the Best Bets for Life. Popular Mechanics. 2 травня 2016. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 2 травня 2016.
  9. Temperate Earth-sized planets transiting a nearby ultracool dwarf star [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.] eso.org. (pdf)
  10. Gillon, Michaël; Triaud, Amaury H. M. J.; Demory, Brice-Olivier; Jehin, Emmanuël; Agol, Eric; Deck, Katherine M.; Lederer, Susan M.; Wit, Julien de; Burdanov, Artem. Seven temperate terrestrial planets around the nearby ultracool dwarf star TRAPPIST-1. Nature. 542 (7642): 456—460. doi:10.1038/nature21360. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 22 лютого 2017.

Посилання[ред. | ред. код]