Symphyotrichum novae-angliae

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Symphyotrichum novae-angliae

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Asteroideae
Триба: Astereae
Рід: Symphyotrichum
Вид: S. novae-angliae
Symphyotrichum novae-angliae
(L.) G.L.Nesom, 1995
Синоніми
Aster novae-angliae L.
Посилання
Вікісховище: Symphyotrichum novae-angliae
Віківиди: Symphyotrichum novae-angliae
EOL: 392592
IPNI: 981863-1
ITIS: 522226
NCBI: 55612

Symphyotrichum novae-angliae (айстра американська[1][2] як Aster novae-angliae) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у США й Канаді; натуралізований у Європі й Грузії.

Опис[ред. | ред. код]

ілюстрація

багаторічна рослина 30–200 см. Стебло по всій довжині рівномірно вкрите віддаленими, у верхній частині залозистими волосками. Кошик у розлогому суцвітті[2]. Листки (від світло- до темно-зеленого кольору) тонкі, часто жорсткі, краї цілі або іноді з неглибокими зубцями, війкові. Язичкових квітів (40)50–75(100); віночки темно-трояндові до глибоко-фіолетові (іноді блідо-рожеві або білі). Дискових квіточок 50–110; віночки світло-жовтого кольору стають фіолетовими. Плід тьмяно-фіолетовий або коричневий, довгастий або конусоподібний, не стиснений, 1.8–2.5(3) × 0.6–1 мм, 7–10-жильний, поверхні густо-шовковисті, рідко залозисті; чубчик коричнево-жовтий (кінчики іноді з рожевим відтінком), 4.5–6 мм. 2n = 10[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у США, Канаді; натуралізований у Європі й Грузії[4][5][6][7][3].

В Україні вид зростає в садах, парках, на квітниках; іноді дичавіє — на всій території[2].

Використання[ред. | ред. код]

Декоративна рослина[2].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Aster novae-angliae // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 321. (рос.)(укр.)
  3. а б Flora of North America. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 24.09.2019. (англ.)
  4. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 24.09.2019. (англ.)
  5. Plants of the World Online / Kew Science. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 24.09.2019. (англ.)
  6. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24.09.2019. (англ.)
  7. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 24.09.2019. (англ.)