Sperrbrecher
 Sperrbrecher 131
| |
| Історія | |
|---|---|
 Третій Рейх
| |
| Оператор: | Крігсмаріне |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | Sperrbrecher 32 |
| Тип: | Тральщик |
| Водотоннажність: | 7500 тонн |
| Довжина: | 115,1 м |
| Ширина: | 15,3 м |
| Осадка: | 6,5 м |
| Двигуни: | Один дизельний двигун, один вал, 3500 к.с. (2600 кВт) |
| Швидкість: | 14 вузлів |
| Озброєння: |
|
| Зауваження: | Перероблені торгові судна[1] |
Sperrbrecher (Німецькою: неофіційно переводиться як «слідопит», але в буквальному сенсі означає "проривач мінних загороджень")) німецький допоміжний корабель часів Першої та Другої світових воєн який виступав у ролі тральщика. Завданням судна було рухатися вперед через мінне поле викликаючи детонацію мін на своєму шляху. Також їх використовували у якості кораблів протиповітряної оборони. Судна Sperrbrecher зазнали значних втрат під час війни.
Історія використання[ред. | ред. код]
Sperrbrecher широко використовували німці під час Першої світової війни. Імперський флот мав тридцять Sperrbrecher для зачищення мінних полів – вісім було втрачено під час війни. Деякі з цих кораблів були обладнані літаками, наприклад Rio Negro, Plauen або Wigbert. Під час Другої світової війни ці судна отримали назву 'Торгові судні спеціального призначення', у Королівських ВПС вони отримали назву 'Важкі зенітні кораблі'.[2] Під час війни Sperrbrecher робили з торгових кораблів, екіпажи загалом складалися з цивільних матросів, а трюми заповнювали плавучими матеріалами, що покращити плавучість після підриву на міні. Крім того зміцнювали носову частину судна. Перероблені на Sperrbrecher судна зазвичай мали сильне зенітне озброєння і часто мали дирижаблі загородження.
В основному Sperrbrecher використовували для ескортування інших суден через зачищені шляхи у мінних полях, з метою детонувати будь-які міни, які могли б потрапити в проходи.[3] Крім того, судна типу Sperrbrecher, на початку війни, для зачистки ворожих мінних полів простим проходженням через них. Навіть зі зміцненим корпусом та плавучими матеріалами ці кораблі несли важкі втрати, а з появою акустичних та магнітних мін вони стали не ефективними.[4] Пізніше судна типу Sperrbrecher використовували для ескортування субмарин при вході та виході з гавані.
Через своє важке озброєння та непогане керування вогнем, Sperrbrecher також використовували для боротьби з ескортними есмінцями Королівських ВМС.[5]
У спробі протистояти новим мінам з магнітними детонаторами, деякі кораблі типу Sperrbrecher оснащували електромагнітами у носі.[6] Систем VES, повинна була допомогти детонувати магнітні міни на відстані від судна, за специфікацією відстань підриву мін складала 460 метрів.[1] Проте, ретельна робота військової розвідки Королівських ВМС дозволила побороти цей метод тралення мін. Він полягав у встановленні мін-пасток які вибухали коли корабель типу Sperrbrecher проходив над ними.[7]
Більш як сто суден, переважно торгових, водотоннажністю 5000 та більше тонн, було перероблено на Sperrbrecher, і за оцінками понад 50 відсотків цих суден було втрачено протягом війни.
Під час війни один командир за службу на Sperrbrecher отримав Лицарський хрест Залізного хреста — корветтен-капітан резерву Карл Пальмгрен, командир Sperrbrecher IX та I.[8]
Після закінчення війни, деякі Sperrbrecher повернули до торгового флоту і несли цивільну службу до 1970-х років.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- Зноски
- Бібліографія
- Breyer, Siegfried та ін. (1994). Die Deutsche Kriegsmarine 1935–1945, Vol I–IV (German) . Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-89350-699-6.
{{cite book}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 – Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtsteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939–1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches] (German) . Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
- Paterson, Lawrence (2004). U-Boat War Patrol: The Hidden Photographic Diary of U564. Annapolis, MD: Naval Institute Press. с. 164—165. ISBN 1-59114-890-1. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 5 травня 2018.
- Ridley, Matt (2006). Francis Crick: Discoverer of the Genetic Code. New York: HarperCollins. с. 14—15. ISBN 978-0-06-114845-3. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 5 травня 2018.
- Williamson, Gordon (2009). Kriegsmarine Coastal Forces. New Vanguard. Т. 151. Oxford: Osprey Publishing. с. 19—20. ISBN 978-1-84603-331-5. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 5 травня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Groener, Erich (November 1991). German Warships, 1815-1945: U-Boats and Mine Warfare Vessels (вид. Revised). Naval Institute Press. ASIN 155750301X. ISBN 978-1557503015.
{{cite book}}: Перевірте значення|asin=(довідка)
Посилання[ред. | ред. код]
- Sperrbrecher, at German Navy website [Архівовано 6 лютого 2010 у Wayback Machine.]