Sh (диграф)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Sh sh

Sh — диграф, який використовується в орфографії кількох мов, що використовують латинське письмо.

Вимова

[ред. | ред. код]

В англійській[1], албанській, окситанській і латинській мовах, а також в сомалійській[2] та уйгурській абетках латиницею диграф sh позначає глухий заясенний фрикативний звук [ʃ] (англ. sheep — [ʃiːp]; алб. shtëpi — [ʃtəˈpi]; окс. peish, naishença — [ˈpeʃ, naˈʃensɔ]).

В узбецькій мові для розрізнення звука [ʃ] і послідовності звуків [s]+[h] використовується прямий апостроф: запис sh позначає звук [ʃ], а запис s'h — поєднання окремих звуків.

В ірландській мові цей диграф позначає або глухий гортанний фрикативний звук [h], або веляризованний звук [s] (ірл. mo shaol — [mə heːɫ]).

В бретонській мові диграф позначає глухий ясенний фрикативний звук [s][3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Попов Е. Б., Феоктистова Е. М. Грамматика английского языка. 2-ое издание, переработ. и доп. — Оренбург, 2017. — С. 8[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
  2. David D., Laitin (1977). Politics, language, and thought: the Somali experience. University of Chicago Press. ISBN 0226467910. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 3 червня 2017.(англ.)
  3. Wmffre, Iwan (2007). Breton orthographies and dialects : the twentieth-century orthography war in Brittany. Oxford: Peter Lang. ISBN 9783039113644. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 3 червня 2017.(англ.)