Kepler-283c

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Kepler-283c
Зображення
У межах природно-географічного об'єкта Зона придатна для життя
Каталожний код Kepler-283c[1], KOI-1298.02[1][2][3], KOI-1298c[2][3] і TIC 270695184c[2]
Першовідкривач або винахідник Кеплер
Дата відкриття (винаходу) березень 2014[4]
Спосіб виявлення транзитний метод[4][3]
Сузір'я Лебідь
Батьківське небесне тіло KOI-1298d[1][4][3]
Період обертання 92,7493557741 ± 0,0004864035 доба[5]
Велика піввісь орбіти 51 012 873 908,7 м[4]
Паралакс 2,1082 ± 0,0354 кутова мілісекунда[6][1]
Власний рух за схиленням −16,43 ± 0,07 кутова мілісекунда на рік[6][1]
Власний рух за прямим піднесенням 3,188 ± 0,071 кутова мілісекунда на рік[6][1]
Радіус 2,055 ± 0,151 Радіус Землі[7]
Діаметр 29 500 ± 1050 км[8]
Епоха J2000.0[1][2][3]
Пряме піднесення 5,124526157025 радіан[6][1]
Схилення 0,834948213125 радіан[6][1]

Kepler-283c

[ред. | ред. код]

Kepler-283c — планета, яка була знайдена телескопом Kepler у 2014 році, рухається навколо зірки Kepler-283. Планета знаходиться в так званій «Зоні Златовласки» — тобто, на такій відстані від зірки, що на ній можливе існування води в рідкому вигляді. Її маса дорівнює 1,8 маси Землі, орбітальний період — 93 дня.

У системі зірки Кеплер-283, діаметр якої в два рази менше діаметра Сонця, вчені виявили дві планети, проте друга — Kepler-283B, знаходиться дуже близько до Зірки, і, цілком ймовірно, температура на її поверхні занадто висока для того, щоб планета могла бути придатною для життя.[9]

Параметри планети

[ред. | ред. код]

Тип: Масса та температура не відомі

Маса: 0 мас Юпітера

Радіус: 0,162 радіусів Юпітера (+ / −0,011)

Орбітальний період: 92.74 земних днів (+ / −0,001413)

Велика піввісь (а): 0,341 астрономічних одиниць

Ексцентриситет (е): 0

Нахил орбіти (я): 0 градусів

Аргумент перицентра (Вт): 0 градусів

Довгота висхідного вузла: 0

Мала піввісь (б): 0,341 а.e (вичисл.)

Перицентр (д): 0,341 а.e (вичисл.)

Апоцентер (Q): 0,341 а.e (вичисл.)

Статус: 4

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к SIMBAD Astronomical Database
  2. а б в г Exoplanet Archive — 2011.
  3. а б в г д Енциклопедія позасонячних планет — 1995.
  4. а б в г Caldwell D. A., Barclay T., Fortney J. et al. Validation of Kepler's multiple planet candidates. III. Light curve analysis and announcement of hundreds of new multi-planet systems // Astrophys. J. / E. VishniacIOP Publishing, 2014. — Vol. 784, Iss. 1. — P. 45. — ISSN 0004-637X; 1538-4357doi:10.1088/0004-637X/784/1/45arXiv:1402.6534
  5. Gajdoš P., Vaňko M., Parimucha Š. Transit Timing Variations and linear ephemerides of confirmed Kepler transiting exoplanets // Research in Astronomy and AstrophysicsIOP Publishing, Elsevier BV, 2019. — Vol. 19, Iss. 3. — P. 041. — ISSN 1674-4527; 0253-2379; 0275-1062; 1009-9271doi:10.1088/1674-4527/19/3/41arXiv:1809.11104
  6. а б в г д Gaia Data Release 2 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2018.
  7. Jennifer L. van Saders, Gaidos E., Huber D. Revised Radii of Kepler Stars and Planets Using Gaia Data Release 2 // Astrophys. J. / E. VishniacIOP Publishing, 2018. — Vol. 866, Iss. 2. — P. 99. — ISSN 0004-637X; 1538-4357doi:10.3847/1538-4357/AADA83arXiv:1805.00231
  8. Mann A. W., Ansdell M., Gaidos E. Spectro-thermometry of M dwarfs and their candidate planets: too hot, too cool, or just right? // Astrophys. J. / E. VishniacIOP Publishing, 2013. — Vol. 779, Iss. 2. — P. 188. — ISSN 0004-637X; 1538-4357doi:10.1088/0004-637X/779/2/188arXiv:1311.0003
  9. Astronews.ru [Архівовано 27 лютого 2015 у Wayback Machine.]