HMS Grenville (R97)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Гренвілль» (R97)
HMS Grenville (R97)
Британський лідер ескадрених міноносців «Гренвілль» на річці Тайн. Травень 1943
Служба
Тип/клас лідер ескадрених міноносців типу «U»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь четвертий корабель флоту на ім'я «Гренвіль»[Прим. 1]
Корабельня Swan Hunter, Тайн-енд-Вір
Замовлено 12 червня 1941
Закладено 1 листопада 1941
Спущено на воду 12 жовтня 1942
Введено в експлуатацію 27 травня 1943
На службі 1943-1974
Перекваліфікований 1953—1954 роки перероблений на фрегат типу 15
Статус 1974 році проданий та в 1983 році розібраний на брухт
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
* Битва біля Сет-Іль
Операція «Нептун»
Середземномор'я
Операція «Шінгл»
Адріатична кампанія
Війна на Тихому океані
* Операція «Лентіл»
* Операція «Меридіан»
* Битва за Окінаву
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 806 тонн/2 091 тонна (стандартна)
Довжина 111 м
Ширина 10,87 м
Осадка 3 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
3 × парових котли Admiralty
Гвинти 2
Потужність 40 000 к.с.
Швидкість 37 вузлів (69 км/год)
Дальність плавання 4 860 миль (9 000 км) на швидкості 29 вузлів
Екіпаж 225 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 × 120-мм гармати QF Mark XII
Торпедно-мінне озброєння 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів
20 глибинних бомб
Зенітне озброєння 4 (2 × 2) × 40-мм зенітних гармати Bofors L60
6 (2 × 2; 2 × 1) × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон»

«Гренвілль» (англ. HMS Grenville (R97) — військовий корабель, лідер ескадрених міноносців типу «U» Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни.

Лідер ескадрених міноносців «Гренвілль» закладений 1 листопада 1941 року на верфі компанії Swan Hunter у Тайн-енд-Вірі. 12 жовтня 1942 року він був спущений на воду, а 27 травня 1943 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Есмінець брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці, на Середземному морі, на Тихому океані, підтримував висадку морського десанту в Нормандії[1].

Служба

[ред. | ред. код]

27 серпня 1943 року «Гренвілль» з канадським есмінцем «Атабаскан» входили до складу групи, що діяла в Біскайській затоці неподалік від мису Ортегаль. Під час спільного протичовнового патрулювання кораблі піддалися атаці німецьких 18 бомбардувальників Do 217 ескадри KG 100, що уразили канадський есмінець радіокерованою планеруючою бомбою Hs293 A-1, завдавши йому серйозних пошкоджень. Шлюп «Ігрет», що діяв разом, унаслідок ураження Hs 293 затонув (перший корабель в історії, знищений керованою ракетою).

Докладніше: Битва біля Сет-Іль

22 жовтня 1943 року група британських кораблів, у складі крейсера «Карібдіс», 2-х есмінців «Гренвілль» та «Рокет», 4-х ескортних міноносців типу «Хант»: «Лімбурн», «Венслейдейл», «Телібон» і «Стівенстоун» вступила в бій з німецькими кораблями біля островів Сет-Іль. Німецька група прикриття суховантажу «Мюнстерленд» включала 5 міноносців типу «Ельбінг» (T22, T23, T25, T26 і T27) з 4-ї флотилії міноносців під командуванням Франца Коглафа.

У зіткненні з німцями крейсер «Карібдіс» був уражений двома торпедами, пущеними з міноносців T23 і T27. Ескортний міноносець «Лімбурн» також отримав серйозне пошкодження від ураження торпедою й був пізніше затоплений есмінцем «Рокет». Німці прорвалися без втрат. А крейсер «Карібдіс» затонув за півгодини, на ньому загинуло понад 400 британських моряків.

4 січня 1945 року 63-тя об'єднана оперативна група британського флоту[Прим. 2] завдала потужного удару по нафтопереробній інфраструктурі у Пангкаланзі на Суматрі, де хазяйнували японські окупанти.

24 січня 1945 року британці провели черговий наліт у ході операції «Меридіан»[Прим. 3] на об'єкти нафтової промисловості в Палембанг.

З 6 липня до другої половини серпня 1945 року британська 37-ма оперативна група діяла біля берегів Японії, завдаючи удари по найважливіших об'єктах[Прим. 4]. Так, 17 липня кораблі та авіація союзників атакували цілі в Токіо та Йокогамі.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
  1. На честь адмірала Річарда Гренвіля.
  2. Угруповання кораблів, що брали участь в операції «Лентіл»: 3 авіаносці «Вікторіос», «Індіфатігебл» та «Індомітебл», крейсери «Аргонаут», «Цейлон», «Блек Прінс» і «Саффолк», есмінці «Кемпенфельт», «Велп», «Гренвілль», «Вейгер», «Ураніа», «Андонтід» та «Ундіна»
  3. Склад сил, що залучались до операції «Меридіан»: 4 авіаносці «Індіфатігебл», «Вікторіос», «Індомітебл» і «Іластріас», лінійний корабель «Кінг Джордж V», легкі крейсери «Аргонаут», «Цейлон», «Блек Прінс» і «Евріал»; есмінці: «Гренвіль», «Андін», «Урса», «Андонтед», «Кемпенфельт», «Вейкфул», «Вессекс», «Арчін», «Вірлвінд», «Вейгер» та «Хвелп»; танкери RFA «Вейв Кінг», RFA «Екодейл» і «Емпайр Салведж».
  4. Склад 37-ї оперативної групи: 4 авіаносці «Імплакебл», «Вікторіос», «Фомідебл», лінійний корабель «Кінг Джордж V», легкі крейсери «Ньюфаундленд», «Акіліз», «Уганда», «Гамбія», «Блек Прінс» і «Евріал»; есмінці: «Гренвіль», «Кіберон», «Квікматч», «Кволіті», «Квадрант», «Трубрідж», «Тінейшес», «Темагент», «Тізе», «Тепсікорі», «Андін», «Андонтед», «Ураніа», «Арчін», «Улісс»
Джерела
  1. HMS GRENVILLE (ii) — U-class Flotilla Leader. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 29 липня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]