G7a (торпеда)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Німецька парогазова торпеда G7a в Музеї збройних сил Норвегії. Осло

G7a(TI) — німецька стандартна парогазова торпеда калібру 533 мм, що перебувала на озброєнні з початку 1930-х і в роки Другої світової війни. Основне торпедно-мінне озброєння багатьох типів ескадрених міноносців і підводних човнів Крігсмаріне. Торпеда розвивала швидкість до 40 вузлів (74 км/год) і була спроможна уражати цілі на відстані до 7400 м. Попри те, що з 1942 року її почали замінювати на підводних човнах на більш сучасну електричну G7e, котра не залишала демаскуючі бульбашки повітря під час руху, G7a залишалася на озброєнні надводних кораблів до кінця Другої світової війни.

Технічні дані G7a

[ред. | ред. код]
Торпеда G7a в Морському музеї Німеччини. Вільгельмсгафен
Розміри Параметри
Роки випуску →1930-1944
Країна-виробник Третій Рейх Третій Рейх
Завод-виробник Petroleumbetriebener Dampfgasmotor
Довжина 7186 мм
Діаметр 533 мм
Вага 1528 кг
Мотор парогазова установка
Швидкість 3 швидкісні режими: 30, 40 і 44 вузли
Дальність 12500/7500/5500 м
Боєголовка 280 кг SW-18 (Schießwolle 36)
Наведення пасивне самонаведення
Глибина

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Campbell J. Naval weapons of World War Two. — Annapolis, Maryland: Naval Institute Press, 1985. — P. 403. — ISBN 0-87021-459-4. (англ.)
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк. Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.(рос.)