CASE

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Приклад CASE-Інструментарію

CASE (англ. Computer-Aided Software Engineering) — набір інструментів і методів програмної інженерії для проектування програмного забезпечення, що допомагає забезпечити високу якість програм, відсутність помилок і простоту в обслуговуванні програмних продуктів.[1]

Також під CASE розуміють сукупність методів і засобів проектування інформаційних систем з інтегрованими автоматизованими інструментами, які можуть бути використані в процесі розробки програмного забезпечення.[2]

Класифікація

[ред. | ред. код]

У функції CASE входять засоби аналізу, проектування й програмування. За допомогою CASE автоматизують процеси проектування інтерфейсів, документування й генерування структурованого коду бажаною мовою програмування.[3]

Виділяють дві основні концепції комп'ютерного програмного забезпечення системи CASE:

  • прості й «прозорі» методи спрощення розробки програмного забезпечення й/або його технічного обслуговування;
  • інженерний підхід до розробки програмного забезпечення й/або його технічного обслуговування.

Типовими CASE інструментами є:

  • інструменти управління конфігурацією;
  • інструменти моделювання даних;
  • інструменти аналізу й проектування;
  • інструменти перетворення моделей;
  • інструменти редагування програмного коду;
  • інструменти рефакторингу коду;
  • генератори коду;
  • інструменти для побудови UML-діаграм.

Приклади CASE програм

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Kuhn, D. L. (1989) Selecting and effectively using a computer aided software engineering tool. Annual Westinghouse computer symposium; 6-7 Nov 1989; Pittsburgh, PA (USA); DOE Project.
  2. P. Loucopoulus, V. Karakostas. System Requirement Engineering.
  3. CASE [Архівовано 18 лютого 2012 у Wayback Machine.] у словнику Telecom Glossary 2000

Посилання

[ред. | ред. код]