Олекса Довбуш (1700—1745) — найвідоміший із опришківських ватажків у Карпатах.
Стефан (Калиновський) (1700—1753) — церковний педагог, просвітитель фіно-угорських країн півночі Європи. Єпископ безпатріаршої Російської православної церкви; архієпископ Новгородський та Великолуцький РПЦ.
Платон Петрункевич (1700—1757) — релігійний діяч доби Гетьманщини, єпископ Владимирський і Ярополчеський Російської православної церкви. Засновник духовної семінарії у Владимирі-на-Клязьмі.
Францішек Салезій Потоцький (1700—1772) — урядник Речі Посполитої, магнат, меценат. Київський (з 1756), волинський воєвода (1755), крайчий великий коронний (1736), претендент на польську корону.
Веніамін (Пуцек-Григорович) (1700—1785) — церковний діяч, мовознавець. Митрополит Казанський та Свіязький синодальної РПЦ (1775—1782). Автор абетки й письма марійської, удмуртської та чуваської мови.
Симон (Тодорський) (1700—1754) — єпископ Відомства православного сповідання Російської імперії, архієпископ Псковський, Ізборзький та Нарвський.
Єронім Шептицький (1700—1773) — Римо-католицький релігійний діяч, єпископ-помічник Луцький у 1739—1759 роках, єпископ Плоцької дієцезії (1759—1773).
Інокентій (Винницький) (1654—1700) — єпископ Перемиський з 1680 до 1700 року, православний, з 1691 року греко-католицький (унійний), прийняв і проголосив 23 червня 1691 року Берестейську унію в Перемиській єпархії.