Щука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Скоріше за все, вас цікавить Щука звичайна

Щука
Щука звичайна (Esox lucius)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Протакантопері (Protacanthopterygii)
Ряд: Щукоподібні (Esociformes)
Родина: Щукові (Esocidae)
Cuvier, 1817
Рід: Щука (Esox)
Linnaeus, 1758
Esox lucius
Linnaeus, 1758
Види
Посилання
Вікісховище: Esox
Віківиди: Esox
EOL: 46582151
ITIS: 162138
NCBI: 8009
Fossilworks: 83215

Щу́ка (Esox) — рід прісноводних риб, єдиний у родині Щукові (Esocidae)[1]. Типовий вид роду — щука звичайна (Esox lucius). Розповсюджена у Європі, Сибіру, Північній Америці.

Зовнішній вигляд та будова тіла

[ред. | ред. код]
Щука звичайна

Тіло витягнуте, спинний плавець сильно відтягнутий до хвоста, практично симетричний анальному плавнику, створюючи таким чином «лопать» — ідеальне пристосування для прискорення під час полювання. Спина темно-зеленого, або майже чорного кольору, боки смугасто-зелені або темно зеленого кольору, черево жовтувато-біле з сірими плямами. Забарвлення сильно залежить від віку та місця проживання риби. Невеликі особини (так звана трав'янка вагою до 2 кг), що живуть на мілководді, мають більш насичений зелений колір, глибинні щуки (вагою понад 2 кг) мають темніший колір. Якщо дно піщане, щука буде світлою, на мулистому дні представники виду будуть темнішими, глинисте дно дає жовтуватий відтінок.

Щуки можуть досягати в довжину понад 1.8 метра, ваги — 35 кг, самиці завжди більші за самців.

Щуки живуть до 70-80 років, але бувають і винятки. За Сабанєєвим[2], під Москвою в 1794 році очищалися Царицинські стави. В одному з них була спіймана щука, яка мала в зябрах золоте кільце з нанесеним гравіюванням: «Посадив цар Борис Федорович». Оскільки Борис Годунов царював у 1598–1605 роках, то неважко підрахувати, що щука прожила в ставку близько 200 років.

Проте, найбільший документально встановлений та науково підтверджений вік щуки становить 33 роки. Всі повідомлення про більший вік, скоріше за все, належать до легенд.

Нерест

[ред. | ред. код]

Нерест починається раніше за інших риб, коли вода досягає температури 4-7 ºС. Це зумовлено тим, що до початку нересту основної маси риб мальки щуки вже досягають розміру (довжини 12-15 мм), за якого зможуть споживати мальків риб, що нерестяться пізніше.

У природних умовах щука росте швидко і в трирічному віці може досягати ваги 1,5-2 кг. Хоча науково доведено, що за великої кількості корму цьоголітки можуть досягати ваги 500 г, а в окремих випадках навіть 700–800 г. Статевої зрілості особини досягають на 3-4 році життя.

Живлення

[ред. | ред. код]

До їжі щука не примхлива, мальок живиться личинками і дорослими водяними жуками, клопами, бабками, пуголовками, дрібними жабами. Улюбленим кормом дорослої особини є плітка, карась, окунь, хоча основу раціону складає та риба, яка рясніє в конкретній водоймі. Коли корму немає в достатній кількості, щука поїдає своїх родичів меншого розміру (канібалізм).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Froese R., Pauly D. (eds.) (2012). Родина Esocidae на FishBase. Версія за Травень 2012 року.
  2. Л. П. Сабанеев — жизнь и ловля пресноводных рыб. ISBN: 978-966-2149-31-9

Посилання

[ред. | ред. код]