Шпаркос білобровий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шпаркос білобровий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Трупіалові (Icteridae)
Рід: Leistes
Вид: Шпаркос білобровий
Leistes superciliaris
(Bonaparte, 1851)
Ареал виду     Осіле проживання     Гніздування     Зимування
Ареал виду     Осіле проживання     Гніздування     Зимування
Синоніми
Trupialis superciliaris
Sturnella superciliaris
Leistes militaris superciliaris
Посилання
Вікісховище: Leistes superciliaris
Віківиди: Leistes superciliaris
EOL: 52571336
МСОП: 22724218

Шпа́ркос білобровий[2] (Leistes superciliaris) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae)[3]. Мешкає в Південній Америці.

Довжина птаха становить 17-18 см. Самці мають переважно чорне забарвлення, на нижній частині тіла і на плечах у них яскраво-червоні плями, над очима білі "брови". У самиць верхня частина тіла темно-коричнева, пера на ній мають охристі краї. Нижня частина тіла охриста. На тімені світлі смуги, над очима світлі "брови". Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак дещо блідіше.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Білоброві шпаркоси мешкають в Перу, Болівії, Бразилії, Аргентині, Парагваї і Уругваї, трапляються в Чилі. Частина південних популяцій взимку мігрують на північ. Білоброві шпаркоси живуть на відкритих місцевостях, зокрема на луках, полях і пасовищах, на висоті до 2500 м над рівнем моря. Живляться комахами і насінням. Гніздо чашоподібне, глибоке, розміщується на землі серед високої трави. В кладці 3-5 червонувато-коричневих яєць, поцяткованих зеленуватими плямами. Білоброві шпаркоси іноді стають жертвами гніздового паразитизму синіх вашерів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Leistes superciliaris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 09 вересня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 вересня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]