Чойнзон-Доржи Іролтуєв
| Чойнзон-Доржи Іролтуєв | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Дампіл Гомбоєв | |
| Наступник: | Даши-Доржо Ітігелов | |
| Народження: | 1843 Нарин-Ацагат, Хоринське відомство, Іркутська губернія | |
| Смерть: | 1918 улус Егіта, Верхньоудинський округ, Забайкальська область | |
| Похований: | Шолоти (нині улус Кіжинга Кіжингинського району Республіка Бурятія) | |
|
Нагороди: | ||
 | ||
Чойнзон-Доржи Іролтуєв (1843–1918) — бурятський релігійний діяч, емчі-лама (лікар) тибетської медицини, Пандіто Хамбо-лама XI, глава буддистів Східного Сибіру в 1896 — 1911 роках.
Біографія[ред. | ред. код]
Чойнзон-Доржи Іролтуєв народився в 1843 році в місцевості Нарин-Ацагат Хоринського відомства Іркутської губернії. Батько його Іролто на той момент був зайсаном свого роду.
У 1872 році почав навчання хувараком (послушником) в Челутайському (Ацагатському) дацані. Для продовження освіти Іролтуєв поїхав до Монголії, потім в Тибет, де поряд з буддійським вченням вивчав основи тибетської медицини[2].
Після повернення на батьківщину в 1892 році призначений на посаду ширеете-лами (настоятеля) Челутайського (Ацагатського) дацану.
У 1891 році Іролтуєв зустрічався з майбутнім російським імператором Миколою II під час його повернення з Далекого Сходу. У 1895 році, разом з іншими емчі-ламами, був запрошений до Санкт-Петербурга для лікування царської сім'ї.
У 1895 році обраний на посаду Хамбо-лами Тамчинського дацану.
У травні 1896 року Іролтуєв у складі делегації від буддійського духовенства був присутній на церемонії коронації Миколи II[2].
На посту Пандіто Хамбо-лами[ред. | ред. код]
У 1896 році Чойнзон-Доржи Іролтуєв затверджений на посаді Пандіто Хамбо-лами, ставши 11-м ієрархом російських буддистів.
У 1898 році він здійснив паломництво святими буддійськими місцями Індії, Таїланду, Монголії та Китаю[2]. В результаті цієї поїздки ним були придбані для бурятських дацанів цінні буддійські скульптури, танка, книги і трактати.
У 1899 році за рішенням Іролтуєва здійснено будівництво першої будівлі Читинського дацану.
Крім релігійної діяльності, Чойнзон-Доржи Іролтуєв багато сил віддавав розвитку тибетської медицини. Ним була проведена велика організаторська робота по формуванню школи тибетської медицини. В першу чергу він укомплектував школи професійними емчі-ламами, які, в свою чергу, розпочали навчання молодого покоління лікарів.
Іролтуєв написав рецептурний довідник «Жор», в якому описані ліки від більш ніж 300 хвороб. Варто відзначити, що багато ліків були створені з рослин, зібраних на території Східного Сибіру[2].
Іролтуєв активно брав участь і в світському суспільному житті. У 1905 році він був серед організаторів партії «Прапор бурятського народу». За його ініціативою скликалися Всебурятські з'їзди в 1905—1909 роках.
Після відставки[ред. | ред. код]
У 1911 році Чойнзон-Доржи Іролтуєв добровільно залишає пост Пандіто Хамбо-лами.
У 1913 році він втілює свою головну мрію — відкриття Манба-дацану, обителі Будди медицини, де за давніми тибетським рецептами зцілювали багато хвороб і недуг[3].
З початком Першої світової війни в 1914 році він бере участь в організації збору коштів на утримання лазаретів, а також неодноразово виїжджав на фронт.
Чойнзон-Доржи Іролтуєв помер в листопаді 1918 року в Егітуйському дацані, куди приїхав лікувати його настоятеля.
Похований в улусі Шулута (нині улус Шулута Заіграєвського району Республіки Бурятія).
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Святого Станіслава 2-й і 3-го ступеня
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4
- ↑ а б в г Иролтуев Чойнзон Доржи
- ↑ Обитель Будды медицины
Посилання[ред. | ред. код]
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |