Чингіз Абдуллаєв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чингіз Абдуллаєв
азерб. Çingiz Akif oğlu Abdullayev
Народився 7 квітня 1959(1959-04-07) (65 років)
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Азербайджан
Діяльність письменник, сценарист, правник, громадський діяч, прозаїк, публіцист
Alma mater Бакинський державний університет
Мова творів азербайджанська і російська
Жанр кримінальний роман[d], детектив, spy fictiond і шпигунський романd
Magnum opus Q16374014?, Q16372653?, Q12848818?, Q12842799?, Q12843853? і Q12835729?
Автограф
Нагороди
CMNS: Чингіз Абдуллаєв у Вікісховищі

Чингіз Акіф огли Абдуллаєв (азерб. Çingiz Akif oğlu Abdullayev; нар. 7 квітня 1959(1959квітня07), Баку, Азербайджанська РСР, СРСР) — азербайджанський письменник[1], що пише в основному в жанрі політичного детектива[2]. Пише азербайджанською та російською мовами. Народний письменник Азербайджану (2005).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 7 квітня 1959 року в сім'ї інтелігентів у Баку[3]. Він родом з Агдама (Карабах).

1976 року закінчив бакинську школу № 189, потім вступив на юридичний факультет Азербайджанського державного університету, закінчивши його 1981 року. Після цього влаштувався на роботу у виробниче об'єднання в Баку, де згодом обіймав посади старшого радника та начальника відділення[3].

Бував у відрядженнях в Азії, Африці та Європі. У Баку працював на посадах начальника відділення в Виконкомі Азізбеківського району, а потім інструктора організаційного відділу Карадазького комітету КП Азербайджанської РСР, ще пізніше — начальника кабінету політичної освіти[3].

Захистив кандидатську дисертацію з агресії у міжнародному праві, а 1991 року — докторську дисертацію зі злочинів у міжнародному праві. Є почесним професором Краківського університету (1989), головою Благодійного фонду ім. Г. З. Тагієва (з 1990), секретарем Спілки письменників Азербайджану та віцепрезидентом ПЕН-клубу в Азербайджані[3].

Крім азербайджанської та російської мов, вільно володіє англійською й італійською[3].

Родовід і сім'я[ред. | ред. код]

За словами самого Абдуллаєва, він юрист у четвертому поколінні, його прадід (за батьківською лінією) служив помічником присяжного повіреного в Баку ще на початку 1890-х років[4][5]. Дід по батькові Абдуллаєв Абдулла Абдулхалик огли довгі роки був керівником народного суду в Агдамі (Карабах). Дід з боку матері Кербелаї Дамір Гая син Хаджі Рамазана здійснив на початку ХХ століття паломництва в Кербелу та Мекку. Батько Чингіза Абдуллаєва, Акіф Абдулла огли Абдуллаєв (1926—2007), був учасником Великої Вітчизняної війни, потім послідовно обіймав посади прокурора низки районів, прокурора Нахічеванської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки, заступника прокурора Баку, голови Призидіума колегії адвокатів Азербайджана[3]. Його старші брати, Сулейман і Гулі Абдуллаєви загинули у Великій Вітчизняній війні. Мати Чингіза Абдуллаєва, Бедалова Шафіга Дамір Гиз (1924—2010), працювала в комсомолі, на партійній роботі, була головою профспілок республіки, ректором університету, професором[6].

Чингіз Абдуллаєв одружений з 1987 року, має двох дітей — дочку та сина. Дружина письменника Зулейха Алієва (нар. 1968) за фахом лікар-офтальмолог закінчила Азербайджанський медичний університет. Дочка, Наргіз Абдуллаєва (нар. 1988), закінчила юридичний факультет Лондонського міського університету (2006—2009), має ступінь бакалавра права Лондонського міського університету (2009), та магістратуру Лондонської школи економіки та політичних наук (2009—2010). Син, Джаміль Абдуллаєв (нар. 1993), закінчив приватну школу в Баку, у 2011—2014 роках успішно пройшов навчання в юридичному факультеті Лондонської школи економіки та політичних наук, потім закінчив магістратуру Імперського коледжу Лондона[6].

Творчість[ред. | ред. код]

Єдиний азербайджанським письменником, який пише свої твори російською мовою в жанрі психологічного та політичного детективу[7]. Літературна діяльність розпочалася з кількох ліричних оповідань, серед яких «Вальс» (1981) та «Шмат хліба» (1981—1982)[8]. Перший великий твір письменника — роман «Блакитні ангели» — вийшов бруком 1988 року у Баку. Пізніше побачила світ трилогія — «Закон негідників», «Кредо негідників» і «Совість негідників»[7].

Більшість сценаріїв Чингіза Абдуллаєва написані азербайджанською мовою[6].

Видання творів за кордоном[ред. | ред. код]

Європа[ред. | ред. код]

2000 року шведське видавництво «Тресселіт» («Tresselt») випустив роман Абдуллаєва «Симфонія пітьми»[9].

2004 року в Румунії тиражем 5000 екземплярів видавничим будинком «Пайдея» видано роман «Дронго»[10], 2009 року роман «Морок під сонцем», який переклав професор Думітру Балан[11][12].

В Естонії випущено чотири книги Абдуллаєва — «Моє прекрасне алібі» (2008), «Тонель примар» (2008), «Майже неймовірне вбивство» (2010), «Створи собі світ» (2010)[13].

Три романи Чингіза Абдуллаєва — «Ідеальна мішень», «Тягар ідолів» і «Навчений вбивати» були видані французьким видавництвом «Л'Об» («L'aube»; «Світанок») у форматі покет-бук (2012—2015)[14][15]. Роман «Ідеальна мішень» раніше вже видавався французькою мовою[16].

Починаючи з 2015 року латвійським видавництвом «Юветас» («Juvetas») було випущено низку романів Чингіза Абдуллаєва — «Тягар ідолів» (2015), «Будинок самотніх сердець» (2015), «Скинута реальність» (2016), «Синдром жертви» (2016), «Лінія алігатора» (2017), «Мрія дилетантів»[17]. 2003 року видавництво «АВЕ» випустило ще дві книги автора латиською мовою — «Один раз у міленіум» та «Допустима похибка».

Роман Чингіза Абдуллаєва «Опоненти Європи» виданий 2015 року в Боснії і Герцеговині[18].

Серед інших романів, виданих за кордоном — «Англійський бульвар» (Сербія, 2019), «Подорож до Трансільванії» (Польща, 2016), «Спадкоємець олігарха» (Албанія, 2006), «Право на легенду» (Україна, 2010)[6].

Романи «Тінь Ірода» 1996 року, «Зло у твоїм імені» та «Зрада у твоїм імені» 2005 року видані в Болгарії[6].

Твори письменника друкувалися румунською, білоруською, угорською та німецькою мовами у збірниках і журналах[6].

Євразія[ред. | ред. код]

2016 року в Туреччині видано п'ять романів Абдуллаєва. Книги випустило видавництво «Какнус» («Kaknüs»)[19].

У Грузії видавництвом «Мерані» випущено книгу «Закон негідників» 1996 року та ще два романи 2014 року[6].

Азія[ред. | ред. код]

У Сирії та Йорданії вийшли три книги арабською мовою[6].

Повідомлялося про підготовку до видання книг узбецькою та китайською мовами[6].

Південна Америка[ред. | ред. код]

2015 року видана перша книга Чингіза Абдуллаєва іспанською мовою. Нею став роман «Рай приречених», який випустило в Аргентині видавничий дім «Інтерзона» («Interzona»)[20].

Екранізація творів[ред. | ред. код]

2002 року російські кінематографісти зняли 13-серійний телевізійний фільм «Дронго», в основу якого лягли три твори Абдуллаєва — «Закон негідників», «Кредо негідників» і «Совість негідників». Режисером серіалу став Зиновій Ройзман, у головній ролі знявся Івар Калниньш. Знімання тривали два роки і в них було залучено 400 акторів із семи країн СНД. Загальний бюджет фільму оцінюється у 1,5 мільйона доларів. Жанр її творці та критики визначили як аналітичний детектив[21][22]. Прем'єра серіалу відбулася у вересні-жовтні 2002 року. У лютому-березні 2003 року серіал повторювався в ефірі російського телеканалу REN-TV. У серпні-вересні 2003 року показ почався на російському каналі НТВ, проте був перерваний після 8-ї серії через низькі рейтинги[23].

2003 року в Росії режисери Володимир Краснопольський і Валерій Усков зняли 10-серійний телевізійний фільм «Нишпорка без ліцензії», заснований на романах Абдуллаєва «Розум маніяка», «Допустима похибка», «Остаточний діагноз» «Один раз у міленіум»[24]. У серіалі знялися Анатолій Лобоцький, Альберт Філозов, Всеволод Шиловський, Анжеліка Вольська, Валентин Смирнітський, Борис Хімічов й інші. Прем'єра відбулася у серпні 2003 року на Першому каналі російського телебачення. На тому каналі серіал демонструвався у березні 2005 року. 2015 року серіал транслювався білоруським каналом[25].

2007 року на азербайджанські екрани вийшов фільм, за однойменним романом Абдуллаєва, режисера Мехрібан Алекберзаде «Рай приречених»[26]. Фільм демонструвався на офіційній церемонії відкриття IX Бакинського міжнародного кінофестивалю «Схід-Захід»[27].

На кіностудії Азербайджанфільм, за підтримки Міністерства культури та туризму Азербайджану й іранської кіностудії «Садрафільм», 2011 року за твором Абдуллаєва зняли стрічку «Перевернутий світ». Режисер фільму Анвар Аблудж, у головних ролях Расім Балаєв, Фуад Поладов та відомий іранський актор Мухаммед Фірутан. Знімання проходили в Гянджі, Тегерані й Анзалі[28][29].

Фільм режисера Явера Рзаєва «Танець Добра і Зла» знятий за романом Абдуллаєва «Кубінське каприччіо» і був представлений азербайджанському глядачеві 2017 року[30].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Діяльність у Спілці письменників Азербайджану[ред. | ред. код]

Член Спілки письменників СРСР та Спілки письменників Азербайджану з 1989 року[31][32]. З 7 лютого 1989 року — секретар Спілки письменників Азербайджану. У березні 1991 року на IX з'їзді Спілки письменників Азербайджану обраний секретарем правління Спілки письменників Азербайджану[31]. У жовтні 1997 року на X з'їзді Спілки письменників Азербайджану переобрано секретарем Правління Спілки письменників Азербайджану. У травні 2004 року на XI з'їзді Спілки письменників Азербайджану знову обрано секретарем Правління Спілки письменників Азербайджану[33]. У липні 2005 року отримав звання «Народний письменник Азербайджану»[31], тим самим ставши наймолодшим письменником, який вшанований цим званням[34]. Член Ради старійшин Спілки письменників Азербайджану[31][35]. У червні 2014 року на XII з'їзді Спілки письменників Азербайджану знову обрано секретарем Спілки письменників Азербайджану[36].

З лютого 2003 року — співголова Міжнародного літературного фонду[37].

З грудня 2013 року — член Комісії державних премій Азербайджанської Республіки з науки, техніки, архітектури, культури та літератури[38][39].

З 15 вересня 2005 року до 10 березня 2015 року був членом Національної комісії з ЮНЕСКО при Президентові Азербайджану[40][41].

З липня 2011 року — член Координаційної Ради азербайджанців світу[42].

1 листопада 2016 року обраний президентом Центру культури азербайджанців світу[43][44].

15 вересня 2015 — обраний Почесним членом Міжнародного Альянсу Азербайджан-Україна[45].

З 1990 року — віцепрезидент[46], а з 18 січня 2011 року — президент ПЕН-клубу Азербайджану[31].

З листопада 2006 року — професор кафедри карного права Азербайджанського міжнародного університету[47].

Почесний доктор Бакинського євразійського університету[48].

З жовтня 2014 року — почесний доктор болгарського Університету бібліотекознавства та інформаційних технологій (Софія)[49][50].

Діяльність у Міжнародному фонді співробітництва та партнерства Чорного Моря та Каспійського Моря[ред. | ред. код]

Чингіз Абдуллаєв є одним із засновників Міжнародного фонду співробітництва та партнерства Чорного моря та Каспійського моря з березня 2009 року[51]. У вересні 2013 року на розширеному засіданні ради директорів фонду Абдуллаєв увійшов до складу ради директорів[52][53]. З 23 травня 2015 року є президентом Міжнародного фонду співробітництва та партнерства Чорного моря та Каспійського моря[54]. 10 червня 2017 року у Стамбулі (Туреччина), відбулося 16-те засідання ради директорів та генеральної асамблеї Міжнародного фонду співробітництва та партнерства Чорного моря та Каспійського моря. Під час засідання Міжнародний фонд співробітництва та партнерства Чорного моря та Каспійського моря було перейменовано на «Міжнародний фонд за стійкий мир і розвиток» (IFSPD). Наприкінці засідання головування у Міжнародному фонді було передано Чингізом Абдуллаєвим пану Димитару Костову (Болгарія) відповідно до принципу ротації[55][56]. З 10 липня 2017 року Чингіз Абдуллаєв є засновником, віцепрезидентом і членом ради директорів Міжнародного фонду за стійкий мир і розвиток (IFSPD)[57][58].

У керівництві футбольного клубу «Нафтчі»[ред. | ред. код]

31 березня 2015 року Чингіз Абдуллаєв обраний головою Наглядової ради азербайджанського професійного футбольного клубу «Нафтчі»[59].

  • З 1993 року — віцепрезидент Республіканського товариства дружби «Азербайджан-Казахстан».
  • З лютого 2010 року до грудня 2013 року — член Комісії Державних премій Азербайджанської Республіки з науки, культури та літератури.

Благодійність[ред. | ред. код]

Відмовляється заробляти гроші на виступах або лекціях в Азербайджані, воліючи замість цього жертвувати будь-які гроші, які він міг заробити тут, біженцям, які не можуть повернутися додому через карабаський конфлікт[60]. 2012 року брав участь у кампанії з припинення чоловічого насильства щодо жінок[61].

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

  • Орден «Честь» (9 квітня 2019 року) — за заслуги у розвитку та пропаганді азербайджанської літератури[3][62][63].
  • Орден «Слава» (7 квітня 2009 року) — за активну участь у літературному житті Азербайджанської Республіки[3][63][64].
  • Орден Дружби (19 травня 2020 року, Росія) — за заслуги в зміцненні дружби та співпраці між Російською Федерацією й Азербайджанською Республікою[65].
  • Народний письменник Азербайджану (12 липня 2005 року) — за заслуги в розвитку азербайджанської літератури та культури[66].
  • Медаль Міністерства закордонних справ[6](Азербайджан).
  • Медаль Льва Толстого (2014)[67]
  • Золота медаль імені академіка Юсіфа Мамедалієва[6](Азербайджан).
  • Одинадцять нагород різних республіканських організацій[6].
  • Почесний громадянин міста Тиргу-Кобулешті[6].

Міжнародні премії та нагороди[ред. | ред. код]

  • 2014 року посол Білорусії в Азербайджані Микола Пацкевич нагородив Абдуллаєва медаллю Спілки письменників Білорусі «За великий внесок у літературу»[68].
  • Лавреат міждержавної премії «Зірки Співдружності» в галузі гуманітарної діяльності, надання якої відбулося 2015 року у Воронежі[69][70].
  • 2015 року став лавреатом міждержавної премії за особливі заслуги в галузі гуманітарної діяльності[6].
  • 2009 року вшанований Премією імені Тудора Аргезі[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Шульженко В. И. Русскоязычная литература как феномен межкультурной коммуникации // Университетские чтения–2015. Материалы научно-методических чтений. — Пятигорск : Изд-во ПГЛУ, 2015. — 2 червня. — С. 51—58. Архівовано з джерела 6 серпня 2019.
  2. ↑ Аббасова У. В. Жанр политического детектива в творчестве Чингиза Абдуллаева // Rhema. Рема. — 2010. — Вип. 4 (2 червня). — ISSN 2500-2953. Архівовано з джерела 6 серпня 2019.
  3. ↑ а б в г д е ж и Xalq yazıçısı Çingiz Abdullayev - 60. AMEA Mərkəzi Elmi Kitabxanasanın rəsmi saytı. 08.04.2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ↑ Чингиз Абдуллаев: Все войны на нашей Земле — это заговор подлецов против честных людей. Беседу вела Людмила Лаврова. // «Литературная газета» — 24 января 1996. — № 4 (5586).
  5. ↑ Чингиз Абдуллаев: Мой герой — Дронго. // Газета «Рабочая трибуна» — 30 декабря 1997.
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Народному писателю Чингизу Абдуллаеву - 60. AMEA Mərkəzi Elmi Kitabxana. 08.04.2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. ↑ а б Аббасова У. В. Жанр политического детектива в творчестве Чингиза Абдуллаева. — РЕМА. Московский педагогический государственный университет, . — С. 5—9.
  8. ↑ Самира Мир-Багирова. Детективный жанр в азербайджанской литературе в контексте мировой литературы. — Баку: BSU, 2002 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 15 січня 2010.
  9. ↑ HANS ÅKERSTRÖM. BIBLIOGRAFI ÖVER RYSK SKÖNLITTERATUR ÖVERSATT TILL SVENSKA. — Institutionen för språk och litteraturer Göteborgs universitet, 2011. — С. 8.
  10. ↑ CHINGIZ ABDULLAYEV’S NOVEL ISSUED IN BUCHAREST. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 7 листопада 2017.
  11. ↑ «Мрак под солнцем» в Румынии. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 7 листопада 2017.
  12. ↑ Dumitru BALAN. Marginalii la romanul Beznă sub soare de Cinghiz Abdullaev. — Contemporanul[ro]. — С. 24—25.
  13. ↑ Autor: Tšingiz Abdullajev. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 24 травня 2022.
  14. ↑ Tchinguiz Abdoullaïev. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 31 жовтня 2017.
  15. ↑ Mr Tchinguiz Aabdoullaiev Dresse pour Tuer chez LAube Edition. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 31 жовтня 2017.
  16. ↑ Переведены на французский. — Зеркало, . — С. 8. Архівовано з джерела 7 листопада 2017.
  17. ↑ Čingizs Abdullajevs. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 31 жовтня 2017.
  18. ↑ Две книги Чингиза Абдуллаева изданы на латышском и сербско-хорватском языках — ФОТО. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
  19. ↑ 2016 Yayın Kataloğu. — Kaknüs yayınları. — С. 51. Архівовано з джерела 27 червня 2019.
  20. ↑ El paraíso de los condenados Chingiz Abdullayev. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 31 жовтня 2017.
  21. ↑ ЛИХА БЕДА НАЧАЛО СЕЗОНА. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 31 жовтня 2017.
  22. ↑ Ирина Мирошниченко: Это сладкое слово Азербайджан в судьбе прекрасной русской актрисы. Архів оригіналу за 1 листопада 2017. Процитовано 31 жовтня 2017.
  23. ↑ Телелидеры недели 1-8 марта. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 2 жовтня 2021.
  24. ↑ Энциклопедия отечественного кино. Сыщик без лицензии. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017.
  25. ↑ Анонсы фильмов и программ на канале «Беларусь 2» с 31 августа по 6 сентября. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 31 жовтня 2017.
  26. ↑ Чингиз Абдуллаев: «Любовь сильнее всех болезней». Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017.
  27. ↑ Открывается IX Бакинский международный кинофестиваль «Восток-Запад». Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017.
  28. ↑ В Баку состоялась презентация фильма «Перевёрнутый мир». Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017.
  29. ↑ Завершены съёмки фильма «Перевёрнутый мир». Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017.
  30. ↑ Азербайджанский детектив викторианской эпохи или чем наш Дронго похож на Шерлока Холмса?. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017.
  31. ↑ а б в г д Биография Чингиза Абдуллаева на Официальном сайте Союза писателей Азербайджана. [Архівовано 2014-04-08 у Wayback Machine.](азерб.)
  32. ↑ НАРОДНЫЕ ПИСАТЕЛИ АЗЕРБАЙДЖАНА. ЧИНГИЗ АБДУЛЛАЕВ. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014.
  33. ↑ Избранные 21 мая 2004 года XI съездом руководящие органы и структура Союза писателей Азербайджана. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014.
  34. ↑ Анар. Чингиз Абдуллаев. Мой молодой старый друг. Зеркало.- 2009.- 1 апреля.- с. 8. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017.
  35. ↑ Совет старейшин Союза писателей Азербайджана. [Архівовано 2015-09-23 у Wayback Machine.](азерб.)
  36. ↑ Завершился съезд Союза писателей Азербайджана. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 28 вересня 2014.
  37. ↑ «Литературная газета», № 5, 5—11 февраля 2003 г. ПРЕЗИДЕНТУ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ В. В.ПУТИНУ. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 6 листопада 2017.
  38. ↑ Указ Президента Азербайджанской Республики oб утверждении нового состава Комиссии государственных премий Азербайджанской Республики по науке, технике, архитектуре, культуре и литературе. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 16 січня 2014.
  39. ↑ Azərbaycan Respublikasının Elm, texnika, memarlıq, mədəniyyət və ədəbiyyat üzrə Dövlət Mükafatları Komissiyasının yeni tərkibinin təsdiq edilməsi haqqında AR Prezidentinin Fərmanı. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 6 листопада 2017.
  40. ↑ Распоряжение Президента Азербайджанской Республики «О дополнительных мерах, связанных с Национальной Комиссией Азербайджанской Республики по ЮНЕСКО». Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 24 травня 2017.
  41. ↑ Распоряжение Президента Азербайджанской Республики о внесении изменения в Распоряжение Президента Азербайджанской Республики «О дополнительных мерах, связанных с Национальной Комиссией Азербайджанской Республики по ЮНЕСКО» от 15 сентября 2005 года номер 1006. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 24 травня 2017.
  42. ↑ Состав Координационного совета азербайджанцев мира, избранный на III Съезде азербайджанцев мира. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 6 листопада 2017.
  43. ↑ Çingiz Abdullayev DAMM İB-nin prezidenti seçildi — Kanal24 İnternet Televiziyası. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 13 січня 2018.
  44. ↑ Чингиз Абдуллаев избран президентом Центра культуры азербайджанцев мира. Архів оригіналу за 3 листопада 2016. Процитовано 3 листопада 2016.
  45. ↑ Чингиз Абдуллаев избран почётным членом Международного альянса «Азербайджан-Украина». Архів оригіналу за 20 вересня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015.
  46. ↑ Чингиз АБДУЛЛАЕВ: «Надо делать все, чтобы наши дети любили читать книги». Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 19 червня 2014.
  47. ↑ Чингиз Абдуллаев стал профессором Азербайджанского международного университета // Газета «Эхо». — 25 ноября 2006. — № 216 (1456). — С. 8. [Архівовано 2011-05-31 у Wayback Machine.]
  48. ↑ Bakı Avrasiya Universiteti Fəhri Doktorlar. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 29 жовтня 2017.
  49. ↑ Чингиз Абдуллаев избран почётным доктором болгарского университета. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 15 листопада 2014.
  50. ↑ XII Национална научна конференция с международно участие «Обществото на знанието и хуманизмът на XXI век» [Архівовано 2022-06-30 у Wayback Machine.](болг.)
  51. ↑ FOUNDERS. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 6 листопада 2017.
  52. ↑ 11-ое расширенное Заседание Совета Директоров Международного Фонда Сотрудничества и Партнёрства Чёрного моря и Каспийского моря. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 10 жовтня 2013.
  53. ↑ Совет директоров МФЧМКМ. Архів оригіналу за 10 серпня 2015. Процитовано 7 серпня 2015.
  54. ↑ Президент фонда. Архів оригіналу за 10 серпня 2015. Процитовано 7 серпня 2015.
  55. ↑ 16-ое Заседание Совета Директоров и Генеральной Ассамблеи Международного Фонда Сотрудничества и Партнёрства Чёрного Моря и Каспийского моря. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 5 січня 2018.
  56. ↑ Президент IFSPD. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 5 січня 2018.
  57. ↑ Учредители IFSPD. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 5 січня 2018.
  58. ↑ Совета Директоров IFSPD. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 5 січня 2018.
  59. ↑ Чингиз Абдуллаев избран председателем наблюдательного совета ФK «Нефтчи». Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 16 квітня 2015.
  60. ↑ Boit, John (18 березня 1999). A spy in from the cold, sort of. The Christian Science Monitor. Архів оригіналу за 24 травня 2011. Процитовано 12 серпня 2017.
  61. ↑ Алим Гасымов, Гурбан Гурбанов и Ко снялись в социальной рекламе против насилия над женщинами – ВИДЕО. 1news.az (рос.). 11 грудня 2012. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 11 березня 2021.
  62. ↑ Распоряжение Президента Азербайджанской Республики о награждении Ч.А.Абдуллаева орденом «Шараф» » Официальный сайт президента Азербайджанской Республики. president.az (рос.). Процитовано 19 травня 2024.
  63. ↑ а б Президент наградил Чингиза Абдуллаева (рос.). Oxu.Az. 9 квітня 2019. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 9 квітня 2019.
  64. ↑ Crocusoft. E-QANUN. e-qanun.az (англ.). Процитовано 19 травня 2024.
  65. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 19 мая 2020 года № 330 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
  66. ↑ Распоряжение Президента Азербайджанской Республики от 12 июля 2005 года № 888 «О награждении членов Союза писателей Азербайджана». Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 21 травня 2020.
  67. ↑ Ассоциация деятелей культуры «Луч» отметила свой юбилей
  68. ↑ admin. Milli kitabxanada önəmli görüş - FOTOLAR. www.ayb.az (az-az) . Процитовано 19 травня 2024.
  69. ↑ Вручение премии «Звезды Содружества» состоялось в Воронеже. Архів оригіналу за 27 липня 2015. Процитовано 7 серпня 2015.
  70. ↑ Чингиз Абдуллаев, народный писатель Азербайджана, лауреат премии «Звезды Содружества». Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 7 серпня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чингіз_Абдуллаєв&oldid=42681087