Церква святих архангелів Михаїла і Гавриїла (Хлівище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква святих архангелів Михаїла і Гавриїла

48°29′07″ пн. ш. 25°37′57″ сх. д. / 48.48528° пн. ш. 25.63250° сх. д. / 48.48528; 25.63250Координати: 48°29′07″ пн. ш. 25°37′57″ сх. д. / 48.48528° пн. ш. 25.63250° сх. д. / 48.48528; 25.63250
Статус Пам'ятка архітектури місцевого значення
Країна  Україна
Розташування Хлівище
Ставчанська сільська громада
Чернівецький район
Чернівецька область
Конфесія Православна церква України
Єпархія Чернівецько-Буковинська єпархія
Тип будівлі церква
Матеріал дерево
бляха
Побудовано на кошти громади
Будівництво 1912
Адреса Україна, Чернівецька область, Чернівецький район, Ставчанська сільська громада, Хлівище
Церква святих архангелів Михаїла і Гавриїла (Хлівище). Карта розташування: Україна
Церква святих архангелів Михаїла і Гавриїла (Хлівище)
Церква святих архангелів Михаїла і Гавриїла (Хлівище) (Україна)
Церква святих архангелів Михаїла і Гавриїла (Хлівище). Карта розташування: Чернівецька область
Церква святих архангелів Михаїла і Гавриїла (Хлівище)
Церква святих архангелів Михаїла і Гавриїла (Хлівище) (Чернівецька область)

Церква святих архангелів Михаїла і Гавриїла — чинна дерев'яна парафіяльна церква у селі Хлівище Ставчанської громади Чернівецького району Чернівецької області. Збудована у 1912 році і є перехідною від центральної до вижницької групи гуцульської школи дерев'яної архітектури. Пам'ятка архітектури місцевого значення. Парафія належить до Кіцманського деканату Чернівецько-Буковинської єпархії Православної церкви України.

Історія[ред. | ред. код]

Церкву збудовано коштами парафіян у 1912 році на місці давнішої дерев'яної церкви[1].

Перехід з УПЦ МП до ПЦУ[ред. | ред. код]

22 травня 2022 року відбулись збори парафіян, на яких за перехід до Православної церкви України проголосувало понад 90 осіб, не підтримали перехід 12 осіб[2]. На зборах був присутній теперішній настоятель храму, але він не підтримав рішення парафіян. Парафій стала першою на Буковині, яка з початку повномасштабного вторгнення російських загарбників, перейшла у ПЦУ.

Архітектура[ред. | ред. код]

Церква дерев'яна, хрещата у плані, бабинець значно витягнутий, завершена одним верхом на четверику середохрестя нави. Над бабинцем та вівтарем — декоративні маківки. У вівтарі (розмір вівтаря 7 на 8 м) знаходиться престол висотою 1 м, який збудований із каменю. До вівтаря добудована ризниця.

Церква з північного боку

Верх церкви покритий бляхою, баня та маківка вкриті псевдозолотом, верхній ярус стін також під бляхою, нижні зруби пофарбовані у синій колір[3]. На вінцях зрубів кріпиться опасання, яке оточує церкву.

Церква має четверо дверей. Головний вхід з півдня через прибудований до бабинця ґанок, інші двері із вівтаря, з північного боку та із західного боку церкви.

У церкви 19 вікон: 4 у вівтарі та 8 в куполі. Вікна в стінах церкви пластикові.

Споруджена церква на кам'яному фундаменті, стіни з ялинового дерева. Підлога церкви вистелена кам'яними кахлями.

З північного сходу від церкви знаходиться невелика дерев'яна двоярусна дзвіниця. На куполі дзвіниці є залізний хрест та чотири дзвони.

На прицерковній території, у північній частині подвір'я, гроби померлих церковних служителів о. Василя Джуромії та о. Петра Кучуряка. На подвір'ї церкви встановлено пам'ятник на честь мешканців села Хлівище, які загинули під час Першої світової війни, який у 1951 році було перевезено з центру села.

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Духовність Хлівище - Історико-краєзнавчий портрет
  2. Віряни у с. Хлівище Ставчанської громади прийняли рішення до Православної Церкви України. Кіцмань.City
  3. Андрій Бондаренко. Хлівище. ukrainaincognita.com. Україна Інкогніта. Процитовано 31 серпня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]