Царик сірий
| Царик сірий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Odontorchilus cinereus (Pelzeln, 1868)[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ца́рик сірий[3] (Odontorchilus cinereus) — вид горобцеподібних птахів родини воловоочкових (Troglodytidae)[4]. Мешкає в Бразилії і Болівії.
Довжина птаха становить 12 см, вага 11 г. Голова сірувато-коричнева, спина і плечі сірі, махові пера більш темні. Стернові пера сірувато-коричневі, поцятковані широкими чорнувато-сірими смугами. Крайні стернові пера на кінці білі. Горло і груди рудувато-сірі, нижня частина тіла сірувато-біла, нижні покривні пера хвоста поцятковані чорнувато-сірими смугами. Очі темно-карі або темно-червонувато-карі, дзьоб чорний, знизу біля основи сірий, лапи темно-сірі. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів дзьоб знизу біля основи коричневий.
Сірі царики мешкають на сході Болівії (Санта-Крус) та на півдні Бразильська Амазонія (на південь від Амазонки, між річками Мадейра і Шінгу). Вони живуть у верхньому ярусі вологих рівнинних тропічних лісів. Зустрічаються на висоті від 6 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають в кронах дерев. Сезон розмноження триває з червня по вересень, гніздяться в дуплах дерев. В кладці 2 яйця.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Сірим царикам загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Odontorchilus cinereus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 29 червня 2022
- ↑ August von Pelzeln: Zur Ornithologie Brasiliens. Resultate von Johann Natterers Reisen in den Jahren 1817 bis 1835. A. Pichler’s Witwe & Sohn, Wien (biodiversitylibrary.org ; 1868–1871).
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Dapple-throats, sugarbirds, fairy-bluebirds, kinglets, Elachura, hyliotas, wrens, gnatcatchers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 червня 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |