Хідіятуллін Вагіз Назірович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Вагіз Хідіятуллін
Особисті дані
Повне ім'я Вагіз Назірович Хідіятуллін
Народження 3 березня 1959(1959-03-03) (65 років)
  Губаха, СРСР
Зріст 182 см
Вага 76 кг
Громадянство  СРСР
 Росія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1976–1980 СРСР «Спартак» (Москва) 118 (14)
1981–1983 СРСР ЦСКА (Москва) 35 (2)
1984–1985 СРСР СКА «Карпати» 9 (0)
1986–1988 СРСР «Спартак» (Москва) 57 (8)
1988–1990 Франція «Тулуза» 58 (1)
1990–1993 Франція «Монтобан» ? (?)
1993–1994 Франція «Лабеж» ? (?)
1994 Росія «Динамо» (Москва) 15 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1978–1990 СРСР СРСР 58 (6)
Звання, нагороди
Нагороди
Майстер спорту СРСР міжнародного класу заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Вагіз Назірович Хідіятуллін (рос. Вагиз Назирович Хидиятуллин, тат. Wağiz Nazir uğlı Hidiətullin, Вагыйзь Назир улы Һидиятуллин, нар. 3 березня 1959, Губаха) — колишній радянський та російський футболіст татарського походження, що грав на позиції захисника. Майстер спорту СРСР міжнародного класу (1977), Заслужений майстер спорту СРСР (1980).

Насамперед відомий виступами за клуб «Спартак» (Москва), з яким двічі ставав чемпіоном СРСР, а також національну збірну СРСР.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1976 року виступами за «Спартак» (Москва), в якій провів чотири сезони, взявши участь у 118 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі московського «Спартака», був основним гравцем захисту команди. За цей час виборов титул чемпіона СРСР.

На початку 1981 року був забраний в армію і став виступати за ЦСКА (Москва). 1982 року Вагіз зазнав серйозної травми, після лікування якої був відправлений в львівські СКА «Карпати».

1986 року Хідіятуллін повернувся в «Спартак» (Москва), з яким в наступному сезоні виграв ще один титул чемпіона СРСР.

Після вдалого виступу на Євро-1988, Вагіза помітили закордоном і футболіст підписав контракт з французькою «Тулузою», де провів два роки, але у 1990 покинув клуб на правах вільного агента, після чого виступав за нижчолігові французькі клуби «Монтобан» та «Лабеж».

1994 року Хідіятуллін повернувся в Москву, підписавши контракт з «Динамо», проте через хронічні травми незабаром був змушений завершити професійну кар'єру.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

Хідіятуллін виступав у складі молодіжної збірної СРСР, яка в 1976 стала чемпіоном Європи, а в 1977 — чемпіоном світу серед однолітків.

6 вересня 1978 року дебютував в офіційних матчах у складі збірної СРСР в товариській грі зі збірною Ірану, в якій відразу забив єдиний в матчі гол.

1980 року виступав у складі збірної СРСР на домашньому олімпійському футбольному турнірі, на якому здобув бронзові нагороди.

В подальшому в складі збірної був учасником чемпіонату світу 1982 року в Іспанії, чемпіонату Європи 1988 року у ФРН, де разом з командою здобув «срібло», та чемпіонату світу 1990 року в Італії.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 13 років, провів у формі головної команди країни 58 матчів, забивши 6 голів.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Спартак» (Москва): 1979, 1987
«Динамо» (Москва): 1994

Посилання

[ред. | ред. код]