Хунедоара (повіт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хунедоара
—  румунський повіт  —


Hunedoara

Герб
Центр Дева
Країна  Румунія
Іст. регіон Трансільванія
Номерний знак HD
Офіційна мова Румунська
Населення (2002)
 - повне 485 712
Площа
 - повна 7 063 км² км²
Часовий пояс GMT+2
Дата заснування 1925
Президент Mircea Moloţ
Вебсайт cjhunedoara.ro
Код ISO 3166-2 RO-HD
Повіт Хунедоара на мапі Румунії
Повіт Хунедоара на мапі Румунії

Повіт Хунедоара на мапі Румунії
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Хунедоара

Хунедоа́ра або Гунедоара[1][2][3] (рум. Hunedoara) — жудець (повіт) у Центральній Румунії, у Трансільванії, на стику Трансильванських Альп, Західних Румунських гір і гір Пояна-Руске. Площа 7,0 тис. км². Населення 485,7 тис. ос. (2002). Адміністративний центр — м. Дева.

Міста

[ред. | ред. код]

Господарство

[ред. | ред. код]

Промисловість повіту дає 3,7 % валовій промисловій продукції Румунії. Провідні галузі: чорна металургія (53,4 % валовій продукції повіту; комбінат в місті Хунедоара), паливно-енергетична промисловість (14,8 %); розвинені також машинобудування (6,2 %), харчова (5,3 %), виробництво будматеріалів, хімічна, лісова і деревообробна промисловість, кольорова металургія, шкіряно-взуттєва і швейна промисловість. Видобуток кам'яного вугілля (понад 8 млн т; басейн Петрошені), залізної, мідної, поліметалічних руд, піритів, тальку, мармуру і будівельного каменю. Головні промислові центри: Хунедоара, Петрошені. Ліси займають 45 % території повіту, рілля — 13 %, луги і пасовища — 36 %. Сільське господарство проводить 1,4 % валовій продукції Румунії. Посіви зернових (кукурудза, пшениця) і кормових культур; обробляють картоплю, овочі. Садівництво. 148 тис. голів великої рогатої худоби, 117 тис. свиней, 241,6 тис. овець (1976).

Історія

[ред. | ред. код]

У повіті розташована столиця Дакії — Сармизегетуза — та ще 5 замків даків.

Арад Алба Алба
Тіміш Алба
Караш-Северін Горж Вилча

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Українська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу. — К.: Мінекоресурсів України, 2006. — С. 395.
  2. Діяльність Союзу українців Румунії від 1989 до 2014 р. Громада. Товариство української культури в Угорщині. Процитовано 5 грудня 2022.
  3. Протипаводкові заходи, представлені тисайськими країнами в плані дій МКЗД щодо паводків в басейні р. Тиса (PDF). Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса. Процитовано 5 грудня 2022.