Хроматичне число

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розфарбовування графа Петерсена у 3 кольори.

Хроматичне число графа G — мінімальна кількість кольорів, в які можна розфарбувати вершини графа G таким чином, щоб кінці будь-якого ребра мали різні кольори. Позначається як χ(G).

Визначення

[ред. | ред. код]

Хроматичне число графа — мінімальне число , таке що множину вершин графа можна розбити на класів , що не перетинаються:

таких, що вершини в кожному класі незалежні, тобто будь-яке ребро графа не з'єднує вершини одного й того ж класу.

Пов'язані визначення

[ред. | ред. код]
  • K-розфарбовний граф — граф, хроматичне число якого не перевищує . Тобто його вершини можна розфарбувати різними кольорами так, що кінці будь-якого ребра будуть різних кольорів.
  • K-хроматичний граф — граф, хроматичне число якого дорівнює .

Реброве розфарбування

[ред. | ред. код]
Реброве розфарбування кубічного графа

Хроматичний клас графа G — мінімальна кількість кольорів , в які можна розфарбувати ребра графа G так, щоб суміжні ребра були різних кольорів. Позначається χ'(G). Проблема ребрового розфарбування довільного плаского кубічного графа без мостів трьома кольорами еквівалентна відомій Проблемі чотирьох фарб. Реброве розфарбування визначає 1-факторизацію графа.

Хроматичний многочлен

[ред. | ред. код]
Цей граф може бути розфарбувати у 3 кольори 12-ма способами.

Якщо розглядати кількість відмінних розфарбувань позначеного графа як функцію від доступної кількості кольорів t, то з'ясується, що ця функція завжди буде поліномом від t. Цей факт був виявлений Біркгофом і Д. С. Люїсом-мол.[1] при спробі довести гіпотезу чотирьох фарб.

Розглянемо граф, зображений на малюнку. Використовуючи лише три кольори, існує 12 варіантів розфарбування. З двома кольорами його взагалі не можна розфарбувати. З чотирма, він може бути розфарбований у 24 + 4*12 = 72 спосіб: використання всіх чотирьох дає 4! = 24 правильних розфарбувань; і для кожного вибору 3-х з 4-х доступних кольорів маємо 12 варіантів. Таким чином, таблиця кількості правильних розфарбувань виглядає таким чином:

Доступно кольорів 1 2 3 4
Кількість розфарбувань 0 0 12 72

Хроматичний многочлен — функція P(Gt), яка рахує кількість t-розфарбувань G. Для графа з малюнка P(Gt) = t(t − 1)2(t − 2), і насправді, P(G, 4) = 72.

Хроматичні многочлени деяких графів
Трикутник
Повний граф
Дерево с вершинами
Цикл
Граф Петерсена

Узагальнення

[ред. | ред. код]

Також хроматичне число можна розглядати для інших об'єктів, наприклад, для метричних просторів. Так хроматичним числом площини називається мінімальне число χ таке, що існує розфарбування всіх точок площини в один із χ кольорів і при цьому ніякі дві точки одного кольору не розташовані на відстані 1 одна від одної (площина не містить монохроматичних відрізків довжини 1). Аналогічно для простору будь-якої розмірності.

Значення для теорії графів

[ред. | ред. код]

Багато глибоких задач теорії графів легко формулюються в термінах розфарбовування. Найвідоміша з-посеред таких задач, проблема чотирьох фарб, на сьогодні розв'язана, однак з'являються нові, наприклад, узагальнення проблеми чотирьох фарб, гіпотеза Хадвігера.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Birkhoff, G. D. and Lewis, D. C. «Chromatic Polynomials.» Trans. Amer. Math. Soc. 60, 355—451, 1946.