Хорватське мереживо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мереживо з Паг

Хорватське мереживо (хорв. Hrvatsko čipkarstvo) — це традиція, висхідна до Ренесансу, коли мережива виготовлялися в усьому Середземноморському регіоні[1] і в континентальній Європі. Нині хорватські мережива відрізняються неповторними візерунками та малюнками. У 2009 році ЮНЕСКО включило кружевоплетение в Хорватії в список нематеріальної культурної спадщини людства[2].

Сьогодні в Хорватії є кілька центрів, що підтримують традиції кружевоплетения: адріатичні острова Паг і Хвар, місто Лепоглава на півночі країни і село Св. Марія в жупанії Меджімурска.

Види мережив

[ред. | ред. код]

Паг: вушко мереживо

[ред. | ред. код]
Собор Паг з місцевими сереживами

Голкові мережива острова Паг є прикраси у вигляді павутини з численними геометричними мотивами. Готовий виріб дуже міцний і на відміну від інших хорватських мережив його можна мити.

Традиції виготовлення цих мережив і раніше підтримуються на острові Паг, відкрита школа для навчання мереживоплетінню.

Лепоглава: бобінні мережива

[ред. | ред. код]
Сережива з Лепоглави

У місті Лепоглава підтримують традиції виготовлення бобінних мережив. Їх структура складається з комбінації стилізованих геометричних, квіткових мотивів і візерунків, а також зображень тварин. Використовується лляна або бавовняна нитка білого кольору. Мереживо можуть бути різних форм і розмірів.

Мереживоплетіння в Лепоглава почало активно розвиватися в кінці XIX століття, досягнувши свого «золотого століття» в міжвоєнний період[3]. У цей період мережива перемагали на багатьох конкурсах і міжнародних виставках: в Парижі в 1937 році вони завоювали золоту медаль, а двома роками пізніше в Берліні - бронзову.

Щорічно у вересні в Лепоглава проходить міжнародний фестиваль мережива.

Хвар: мережива з агави

[ред. | ред. код]

Мережива острова Хвар унікальні тим, що нитки для них витягуються з листя агави (алое), яке росте на острові[4]. Листя збирають в певну пору року, а потім спеціально обробляють для виробництва тонкої білої нитки.

Тільки черниці бенедиктинського монастиря в місті Хвар виготовляють ці мережива, які також називають «мережива алое».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Lacemaking in Croatia; DOCUMENTS: Nomination for inscription on the Representative List in 2009. Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 13 квітня 2020.
  2. Lacemaking in Croatia - intangible heritage - Culture Sector - UNESCO. Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 13 квітня 2020.
  3. Miroslav Gašparović & Marina Bagarić: Hidden treasure of the Museum of Arts and Crafts, Zagreb: selection from the museum holdings to mark the 125th anniversary of MUO.
  4. United States Institute for Theatre Technology. «TD & T» , Volume 43, Issues 2-4, 2007.