Хенань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хенань

кит. 河南

місто Чженчжоу
Країна КНР КНР
Межує з: сусідні адмінодиниці
Шаньдун, Хебей, Шаньсі, Шеньсі, Хубей, Аньхой ?
Населення
 - повне 98 690 000 чоловік (2007)
Площа
 - повна 167 000 км²
Висота
 - максимальна 2414 м
(Laoyachan'aod)
Часовий пояс UTC+8
Дата заснування 1949
Губернатор Wang Kaid
Вебсайт henan.gov.cn
Код ISO 3166-2 CN-HA

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Хенань

Хена́нь (кит. 河南) — провінція в центральній частині КНР, в басейні середньої і нижньої течій річок Хуанхе і Хуайхе. Площа 167 000 км². Населення 98 690 000 чоловік (2007). Адміністративний центр — місто Чженчжоу.

Провінцію Хенань називають колискою китайської цивілізації, яка має понад 3000 років літописної історії. На її території розташовувалися столиці понад 20 династій і царств. Хенань знаменита своїми пам'ятками культури та історії. Зокрема, саме там знаходяться монастир Шаолінь, стародавня столиця Лоян і колиска китайського буддизму — храм Білого Коня.

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Хенань поділяється на 17 міських округів та 1 повітове (субпрефектурне) місто прямого підпорядкування:

Карта # Українська назва Китайська назва Піньінь
Міські округи
1 Чженчжоу 郑州市 Zhèngzhōu Shì
2 Аньян 安阳市 Ānyáng Shì
3 Хебі 鹤壁市 Hèbì Shì
4 Цзяоцзо 焦作市 Jiāozuò Shì
5 Кайфен 开封市 Kāifēng Shì
6 Лохе 漯河市 Luòhé Shì
7 Лоян 洛阳市 Luòyáng Shì
8 Наньян 南阳市 Nányáng Shì
9 Піндіншань 平顶山市 Píngdǐngshān Shì
10 Пуян 濮阳市 Púyáng Shì
11 Саньменься 三门峡市 Sānménxiá Shì
12 Шанцю 商丘市 Shāngqiū Shì
13 Сіньсян 新乡市 Xīnxiāng Shì
14 Сіньян 信阳市 Xìnyáng Shì
15 Сюйчан 许昌市 Xǔchāng Shì
16 Чжоукоу 周口市 Zhōukǒu Shì
17 Чжумадянь 驻马店市 Zhùmǎdiàn Shì
Субпрефектурне місто
18 Цзіюань 济源市 Jìyuán Shì

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література

[ред. | ред. код]
  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 532(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]