Хаті-а

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хаті-а
ієрогліфами
F4
D36
A1

Хаті-а — давньоєгипетський чин, форма звертання і титул, який присвоювали місцевим князям, правителям міст чи намісникам фараона в якомусь регіоні.

Стандартного перекладу для цього титулу немає, і він часто залишається транслітерованим у науковій літературі.

У реєстрі рейтингу титулів Хаті-а найчастіше фігурує між титулами іри-пат (князь) та гетемти-біти (королівський ловчий). Цей титул був ознакою надзвичайно високого статусу його власника черед посадовців у Стародавньому Єгипті.

У регіональних намісників цей титул часто стоїть поодинці з написом перед іменем; але він також часто поєднувався з титулом керівника священиків або керуючого храмом бога, що свідчить про те, що місцеві губернатори також були й головою місцевих релігійних громад.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Gardiner, Alan Henderson (1957). Egyptian Grammar; Being an Introduction to the Study of Hieroglyphs (3rd ed.). Oxford: ISBN 0 900416 351.
  • S. Quirke: Titles and bureaux of Egypt 1850-1700 BC, London 2004, ISBN 0954721802