Фібриляція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фібриля́ція (або Миготі́ння) — мимовільні неузгоджені скорочення волокон серцевого м'язу (фібрил), за яких серце не в змозі гнати кров судинами.

Фібриляція серця може настати внаслідок проходження крізь тіло людини шляхом рука-рука або рука-ноги, змінного струму більше 50 мА частотою 50 Гц впродовж кількох секунд. Струми силою менше 50 мА тієї ж частоти, фібриляцію серця у людини не викликають.

Проводимість крові
Синусний ритм
Миготлива аритмія (Фібриляція передсердь)

Фібриляція передсердь

[ред. | ред. код]

Фібриляція (Миготіння) передсердь — це таке порушення ритму серця, при якому протягом всього серцевого циклу спостерігається часте (від 350 до 700 на хвилину) невпорядковане, мимовільне збудження та скорочення окремих груп м'язових волокон передсердь, кожна з яких фактично є тепер свого роду ектопічним джерелом імпульсації.

При цьому збудження та скорочення передсердя як єдиного цілого відсутнє.

Фібриляція шлуночків

[ред. | ред. код]

Фібриляція (Миготіння) шлуночків — це часте (до 200—500 ударів на хвилину) нерівномірне, ациклічне, мимовільне збудження та скорочення окремих м'язових волокон шлуночків.

Виникає у підсумку швидкого колового руху хвилі збудження по міокарду шлуночків внаслідок дії механізму re-entry. Напрямок руху хвилі збудження постійно змінюється, що призводить до неузгодженого мимовільного збудження та скорочення окремих груп м'язових волокон шлуночків.

Див. також

[ред. | ред. код]


Література

[ред. | ред. код]
  1. (рос.)Электрокардиография: Учеб. пособие. — 2-е изд.. перераб. и доп. — М.: Медицина, 1991. — 288 с., ил. — (Учеб. лит. Для студентов мед. ин-тов). — ISBN 5-225-00873-9

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Велика радянська енциклопедія[недоступне посилання з липня 2019]