Франсіско Вегас Семінаріо
| Франсіско Вегас Семінаріо | |
|---|---|
| Народився |
1899 П'юра, Перу |
| Помер |
14 січня 1988 Ліма, Перу |
| Країна |
.svg){kind=small} Перу |
| Діяльність | дипломат, письменник |
| Alma mater | Національний університет Сан-Маркос |
| Знання мов | іспанська |
Франсі́ско Ве́гас Семіна́ріо (ісп. Francisco Vegas Seminario; *25 вересня 1899, П'юра, Перу — †14 січня 1988, Ліма, Перу) — перуанський письменник, журналіст і дипломат.
З життєпису[ред. | ред. код]
Син Франсіско Вегаса Елери та Лусіли Семінаріо,[1] двоюрідний брат письменників Рікардо та Рафаеля Вегаса Гарсії.
Навчався в коледжі Сан-Мігель-де-П'юра, а пізніше поїхав до Ліми, де вступив на факультет природничих наук Університету Майор де Сан-Маркос.
Отримав спеціальність стоматолога і повернувся до рідного міста, але незабаром залишив свою професію і присвятив себе журналістиці, письменству та вчителюванню.
У 1932 році він вступив на дипломатичну службу, був призначений віце-консулом у Севільї. Він також обіймав консульські посади в Бремені, Берліні та Марселі.
У 1942 році французький уряд Віші передав його німцям, які ув'язнили його як військовополоненого в німецькому замку. Після звільнення в 1944 році він послідовно служив у місіях Перу в Женеві та Парижі.
Повернувся до Ліми в 1949 році, щоб знову бути призначеним на дипломатичну службу у Венесуелі, Чилі та Коста-Риці.
Вийшовши на пенсію, йому було доручено керівництво Дипломатичною академією Перу. Вільний час він присвячував малюванню.[1]
Франсіско Вегас Семінаріо помер у Лімі і був похований на Британському кладовищі.
Був одружений на німкені Міллі Морманн, яка померла до нього, як і його син Хорхе. Його дочка Кармен Вегас де Стюард жила в П'юрі.
З доробку[ред. | ред. код]
Франсіско Вегас Семінаріо писав оповідання та романи в традиційному стилі, з сатиричними та костумбристськими елементами, переважно з персонажами та оточенням з П'юри.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- збірки оповідань
- Chicha, sol y sangre (1946), передмова Вентури Гарсії Кальдерона.
- Entre algarrobos (1955)
- романи
- Montoneras (1954). Національна премія за роман 1955 року.
- Taita Yoveraqué (1956).
- El honorable Ponciano (1957). Національна премія за роман 1958 року [2]
- Tierra embrujada (1958)
- Трилогія історичних романів:
- Cuando los mariscales combatían (1959)
- Bajo el signo de la Mariscala (1960)
- La gesta del caudillo (1961)
- El retablo de los ilusos (1960)
- Hotel Dresden (2000)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Tauro del Pino, Alberto (2001). «VEGAS SEMINARIO, Francisco». Enciclopedia Ilustrada del Perú 17 (3.ª edición). Lima: PEISA. pp. 2713-2714. ISBN 9972-40-149-9. (ісп.)
- ↑ Fondo Editorial del JNE reeditó novela El honorable Ponciano. Agencia Andina de Noticias. 28 de julio de 2016.
Джерела та посилання[ред. | ред. код]
- Sánchez, Luis Alberto (1975). La literatura peruana. Derrotero para una Historia Cultural del Perú. Т. 5 (вид. 4.ª). Lima: P.L. Villanueva, Editor. (ісп.)
- Toro, César (2012). Manual de Literatura Peruana. Т. 2 (вид. 3.ª). Lima: A.F.A. Editores Importadores S.A. (Hecho el depósito legal en la Biblioteca Nacional del Perú Nº 2012-03529). (ісп.)
- Франсіско Вегас Семінаріо, письменник, до його сторіччя .
