Флуктуація (фізика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Флуктуа́ція або флюктуа́ція — випадкове відхилення значення фізичної величини від середнього в певній ділянці простору чи в певний момент часу.

Величини флуктуацій у фізиці зазвичай описуються середньо-квадратичним відхиленням. Позначивши середнє значення величини через , а флуктуацію через :

Однак, середнє арифметичне цієї величини дорівнює нулю:

[1]Тому в якості характеристики флуктуацій беруть середню квадратичну флуктуацію .

У статистичній фізиці доводиться, що відносна флуктуація адитивної величини (тобто такої, значення якої для тіла дорівнює сумі значень для окремих його частин) обернено пропорційна кореню квадратному з числа молекул, що утворюють тіло:

Флуктуації відіграють велику роль у різних фізичних процесах[2] Характерним прикладом фізичного явища, в якому визначальними є флуктуації його характеристик є Броунівський рух. Він зумовлений флуктуаціями тиску, що діють на частинки розмірів порядку броунівських. Саме флуктуаціями величини тиску зумовлено також і таке явище як акустичний шум.

Для екстенсивної фізичної величини, тобто величини, значення якої збільшується з розмірами тіла чи числа частинок в ньому, величина флуктуацій у стані термодинамічної рівноваги пропорційна кореню квадратному з числа частинок. Відносна величина флуктуації обернено пропорційна кореню з числа частинок. З огляду на це відносні флуктуації екстенсивних термодинамічних величин для макроскопічних тіл дуже малі.


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. И.В. Савельев "Курс общей физики" т.1 -Москва, "Наука", 1987 с. 330
  2. Мак-Дональд Д. Введение в физику шумов и флуктуаций.—Москва, «Мир»,1964.—159 с.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]