Фероніобій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фе́роніо́бій — феросплав, що містить близько 60 % Nb (або Nb + Ta), 10—12,5 % Si, 2— % Al, 3-8 % Ti (решта Fe і домішки). Виплавляють електропічним алюмінотермічним способом з пірохлорового концентрату або технічного п'ятиокису ніобію.

Фероніобій застосовують при виплавці конструкційної сталі і жароміцних сплавів.

Література

[ред. | ред. код]
  • Мовчан В. П., Бережний М. М. Основи металургії. — Дніпропетровськ : Пороги. 2001. — 336 с.