Федоров Федір Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федір Федорович Федоров
Народження 23 січня 1920(1920-01-23)
Лозова
Смерть 25 березня 2004(2004-03-25) (84 роки)
Мінськ
Поховання Східне кладовище
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Винищувальна авіація
Роки служби 19381947
Звання  Майор авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Сталінградська битва
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 968)
Орден Леніна Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня

Федір Федорович Федоров (нар. 23 січня 1920  — пом. 25 березня 2004) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1943), у роки німецько-радянської війни заступник командира ескадрильї 629-го винищувального авіаційного полку 102-ї винищувальної авіаційної дивізії Військ протиповітряної оборони (ППО).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 23 січня 1920 року в селищі міського типу Лозова, нині місто Харківської області України, в сім'ї робітника. Закінчив 7 класів і робітфак.

У Червоній Армії з 1937 року. У 1940 році з відзнакою закінчив Сталінградське військове авіаційне училище льотчиків, і тому був залишений у ньому льотчиком-інструктором.

На фронті німецько-радянської війни з червня 1942 року. Свій бойовий досвід молодий льотчик почав здобувати на Сталінградському фронті. Небо над волзькими степами він знав ще з навчальних польотів, коли був курсантом.

У розпал Сталінградської битви йому довірили ланку винищувачів, і він впевнено водив її в бій. Лейтенант Ф. Ф. Федоров завдавав по фашистах штурмові удари, розвідував тили противника, брав участь у повітряних боях. За виявлену військову доблесть у бою на Волзі він був відзначений вищого ордена СРСР – ордена Леніна.

Літаючи на застарілому «І-16», який за багатьма показниками поступався крилатим машинам противника, він збив понад десять гітлерівських літаків.

Здобутки молодого льотчика звернули на себе увагу командування частини. У жовтні 1942 року Федоров призначається заступником командира ескадрильї 629-го винищувального авіаполку 102-ї винищувальної авіаційної дивізії ППО.

Старший лейтенант Федір Федоров до січня 1943 зробив сто сімдесят успішних бойових вильотів. У тридцяти дев'яти повітряних боях збив особисто дев'ять і в групі чотири літаки противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 лютого 1943 за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм старшому лейтенанту Федорову Федору Федоровичу надано звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

З 1947 року майор Федоров Ф.Ф. у запасі, а потім у відставці.

У 1958 році він закінчив Мінський лісотехнічний інститут. Жив у столиці БілорусіМінську. До виходу на пенсію працював директором одного з мінських заводів. Помер 25 березня 2004 року. Похований у Мінську на Східному («Московському») кладовищі.

Посилання[ред. | ред. код]