Фактор некрозу пухлини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
TNF
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи TNF, DIF, TNF-alpha, TNFA, TNFSF2, Tumour necrosis factor, TNF-α, tumor necrosis factor, TNLG1F, Tumor necrosis factor alpha
Зовнішні ІД OMIM: 191160 MGI: 104798 HomoloGene: 496 GeneCards: TNF
Пов'язані генетичні захворювання
psoriatic arthritis[1]
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_000594
NM_001278601
NM_013693
RefSeq (білок)
NP_000585
NP_001265530
NP_038721
Локус (UCSC) Хр. 6: 31.58 – 31.58 Mb Хр. 17: 35.42 – 35.42 Mb
PubMed search [2] [3]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

TNF (англ. Tumor necrosis factor) — білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 6-ї хромосоми.[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 233 амінокислоти, а молекулярна маса — 25 644[5].

Послідовність амінокислот
1020304050
MSTESMIRDVELAEEALPKKTGGPQGSRRCLFLSLFSFLIVAGATTLFCL
LHFGVIGPQREEFPRDLSLISPLAQAVRSSSRTPSDKPVAHVVANPQAEG
QLQWLNRRANALLANGVELRDNQLVVPSEGLYLIYSQVLFKGQGCPSTHV
LLTHTISRIAVSYQTKVNLLSAIKSPCQRETPEGAEAKPWYEPIYLGGVF
QLEKGDRLSAEINRPDYLDFAESGQVYFGIIAL

Кодований геном білок за функціями належить до клітинних сигнальних білків (цитокінів, фосфопротеїнів), бере участь у процесах системного запалення, є одним з цитокінів, які формують реакцію гострої фази. Фактор некрозу пухлин виробляється переважно активованими макрофагами, меншою мірою його синтезують інші типи клітин (CD4±лімфоцити, NK-клітини, нейтрофіли, опасисті клітини, еозинофіли та нейтрофіли. Локалізований у клітинній мембрані.

Фізіологія

[ред. | ред. код]

Основна роль ФНП полягає в регуляції взаємодії імунних клітин. ФНП є ендогенним пірогеном (спричинює гарячку), запускає процес клітинного апоптозу, спричинює кахексію, запалення та пригнічення росту пухлини і реплікацію вірусів, при сепсисі регулює продукцію прозапальних інтерлейкінів IL1 та IL6. Порушення регуляції продукції ФНП спостерігається при різних захворювань, зокрема при хворобі Альцгеймера, злоякісних новоутвореннях, великій депресії, псоріазі, запальних захворюваннях кишки.

Фармакологія

[ред. | ред. код]

ФНП стимулює запальні реакції, що, своєю чергою, зумовлюєає багато клінічних проблем, пов'язаних з аутоімунними розладами. Зокрема, підвищення синтезу ФНП супроводжує ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт (хвороба Бехтерєва), запальні захворювання кишки (хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт), псоріаз, бронхіальну астму. У деяких випадках лікування, спрямоване на інгібування ФНП, дозволяє досягти клінічного ефекту. Гальмування ФНП може бути досягнуто за допомогою моноклональних антитіл, які безпосередньо зв'язуються з ФНП: інфліксимаб (Remicade), адалімумаб (лат. Humira), цертолізумаб-пегол (Cimzia). Іншим шляхом зниження активності ФНП є введення до організму штучного циркулюючого білка-рецептора, який зв'язує ФНП з більшою афінністю, ніж рецептор на клітинній мембрані. Препаратом такої дії є етанерцепт (Enbrel).

Анти-ФНП-терапія показала скромну ефективність при онкопатології. Лікування нирково-клітинної карциноми з інфліксимабом призвело до тривалої стабілізації хвороби лише у деяких пацієнтів. Етанерцепт був протестований для лікування хворих на рак молочної залози та раку яєчників і спричинив більш тривалу стабілізацію захворювання у деяких пацієнток шляхом зниження експресії IL-6 та CCL2. З іншого боку, додавання інфліксимабу або етанерцепту до гемцитабіну для лікування пацієнтів із запущеним раком підшлункової залози не підвищило ефективності лікування порівняно з плацебо.

Талідомід (Immunoprin) та його похідні леналідомід (Ревлімід) і помалідомід (Pomalyst, Imnovid) також активні проти ФНП. Іншими прикладами простих препаратів, що мають супресивний ефект щодо ФНП, є пентоксифілін[6] і бупропіон.[7]
Рекомбінантний ФНП використовується як імуностимулятор під INN тасонермін[8].

Література

[ред. | ред. код]
  • Shirai T., Yamaguchi H., Ito H., Todd C.W., Wallace R.B. (1985). Cloning and expression in Escherichia coli of the gene for human tumour necrosis factor. Nature. 313: 803—806. PMID 3883195 DOI:10.1038/313803a0
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
  • Takakura-Yamamoto R., Yamamoto S., Fukuda S., Kurimoto M. (1996). O-glycosylated species of natural human tumor-necrosis factor-alpha. Eur. J. Biochem. 235: 431—437. PMID 8631363 DOI:10.1111/j.1432-1033.1996.00431.x
  • Stevenson F.T., Bursten S.L., Locksley R.M., Lovett D.H. (1992). Myristyl acylation of the tumor necrosis factor alpha precursor on specific lysine residues. J. Exp. Med. 176: 1053—1062. PMID 1402651 DOI:10.1084/jem.176.4.1053
  • Jinesh G.G., Chunduru S., Kamat A.M. (2012). Smac mimetic enables the anticancer action of BCG-stimulated neutrophils through TNF-alpha but not through TRAIL and FasL. J. Leukoc. Biol. 92: 233—244. PMID 22517918 DOI:10.1189/jlb.1211623
  • Jones E.Y., Stuart D.I., Walker N.P. (1989). Structure of tumour necrosis factor. Nature. 338: 225—228. PMID 2922050 DOI:10.1038/338225a0

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Захворювання, генетично пов'язані з TNF переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
  2. Human PubMed Reference:.
  3. Mouse PubMed Reference:.
  4. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:11892 (англ.) . Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Процитовано 6 вересня 2017.
  5. UniProt, P01375 (англ.) . Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 6 вересня 2017.
  6. Pentoxifylline Inhibits TNF-α Production from Human Alveolar Macrophages. Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 19 вересня 2017.
  7. A new chapter opens in anti-inflammatory treatments:The antidepressant bupropion lowers production of tumor necrosis factor-alpha and interferon-gamma in mice. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2017.
  8. Beromun (INN tasonermin) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 вересня 2017. Процитовано 19 вересня 2017.

Див. також

[ред. | ред. код]