Уулу
| Деревня
Координати 58°16′48″ пн. ш. 24°34′34″ сх. д. / 58.28000000002777625° пн. ш. 24.57611111113877911° сх. д.Координати: 58°16′48″ пн. ш. 24°34′34″ сх. д. / 58.28000000002777625° пн. ш. 24.57611111113877911° сх. д.
|
Уулу (ест. Uulu) — село у волості Хяедемеесті повіту Пярнумаа, Естонія. Адміністративний центр волості Хяедемеесте.
До адміністративної реформи місцевих самоврядувань Естонії 2017 року входила до складу волості Тахкуранна та була її адміністративним центром.
Географія[ред. | ред. код]
Розташована за 15 кілометрів від центру міста Пярну. Висота над рівнем моря — 22 метри[4].
Через село проходить двокілометровий канал Уулу, прокладений від річки Уулу (Ура). На території села знаходиться район охорони прибережних сосен і парк колишньої мизи Уулу (3,2 гектара), що охороняється державою; частина її території також займає природоохоронна зона Уулу-Вийсте.[5]
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2011 року, у селі проживало 478 осіб, з них 474 (99,2 %) — Естонці.[6]
У 2020 році в селі проживали 514 осіб, з них 261 чоловік та 253 жінки; чисельність дітей віком до 14 років включно становила 94 особи, кількість осіб пенсійного віку (65 років і старше) — 89.[7]
Чисельність населення села Уулу[5][7] :
| Рік | 2000 | 2011 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | 2021 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Людина | 535 | ↘ 478 | ↗ 550 | ↘ 545 | ↘ 519 | ↘ 514 | ↘ 505 |
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про село відноситься до 1514 (Ulenn).[5]
У писемних джерелах 1560 згадується село Ulen, 1638 і 1797 років — Uhla, 1923 — Uulu (поселення).[8]
На військово-топографічних картах Російської імперії (1846—1897 роки), до складу якої входила Ліфляндська губернія, позначені миза та село: відповідно мз. Ула та Ула-кюля.[9]
У 1920-х роках Уулу було поселенням, приблизно в 1939 році воно набуло статусу села. У 1977 році, в період кампанії з укрупнення сіл, з Уулу було об'єднане село Раннакюла, що з'явилося на картах у 1930-х роках.[8]
Деякі будинки Уулу перебудовані з господарських будівель мизи Уулу. У 1848 — 1892 роках мизою володів гвардії капітан барон Рейнхольд Сталь-фон-Гольштейн. У 1879 році на мизі його відвідав російський спадкоємець престолу, майбутній імператор Олександр III. Головний будинок мизи, що нагадував замок, був зруйнований в 1917 році.[10]
Свого часу біля мизи був порт для баронських розважальних морських суден із довгою дерев'яною береговою стінкою для рибальських човнів. У роки Кримської війни цю стінку разом з багатьма кораблями й човнами спалили британські військові кораблі, що билися в Пярнуській затоці.[10]
У старовинному парку між сосновим лісом і річкою Уулу в 1867 році було проведено Свято пісні Пярнуської церковної парафії — одне з перших подібних свят в Естонії. У ньому брало участь 7 хорів із 250 співаками.[10]
У 1880 році бароном фон Гольштейном на згадку про свою першу дружину Елеонору (1824—1845) на мизі була побудована церква, яка в радянський період використовувалася як спортзал. Зараз вона повернута Пярнуському приходу Святої Єлизавети, але як церква не використовується.[5]
Інфраструктура[ред. | ред. код]
У селі працюють дитячий садок, основна школа (у 2002/2003 навчальному році 139 учнів, у 2009/2010 навчальному році — 121), бібліотека, культурно-спортивний центр, кафе та кілька невеликих готелів. У 2007 році у сільському культурно-спортивному центрі розпочав роботу Відкритий центр молоді Тахкуранна (TANK).[5] Зареєстровано також кілька малих підприємств (чисельність працівників менше ніж 15): сільськогосподарське, деревообробне, меблеве, будівельне, підприємство, що випускає невеликі яхти і магазин автозапчастин.[11]
Продуктовий магазин та поштова контора були закриті влітку 2019.[12] Найближчі магазини знаходяться в Пярну.
Два рази на тиждень у селі ведуть приймання сімейний лікар та медсестра.[13]
Околиці села є відомим у країні місцем літнього відпочинку.[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ postiindeks.ee. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 13 вересня 2020.
- ↑ Land Board — 1990.
- ↑ Департамент статистики Естонії — 1991.
- ↑ Uulu küla, Estonia. GeoNames (англ.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 13 вересня 2020.
- ↑ а б в г д е Uulu. Eesti Entsüklopeedia (ест.). 2011. Архів оригіналу за 1 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2020.
- ↑ Statistics Estonia. RL004: NUMBER AND SHARE OF ESTONIANS BY PLACE OF RESIDENCE (SETTLEMENT), 31 DECEMBER 2011 (англ.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 27 червня 2022.
- ↑ а б Statistikaamet. Asulate rahvaarv soo ja 3 peamise vanuserühma järgi - Mehed ja naised, Vanuserühmad kokku (Asustusüksus). VKR (ест.). Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 13 вересня 2020.
- ↑ а б Uulu. Словарь эстонских топонимов (ест.). Eesti Keele Instituut.
- ↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. Лист 5-4 Пернов 1866-1997 гг. ЭтоМесто (рос.). Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.
- ↑ а б в Uulu küla. eestigiid.ee (ест.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 вересня 2020.
- ↑ Creditinfo Eesti AS andmebaas ja Ametlik Maksehäireregister (ест.). Creditinfo Eesti AS. 30 червня 2020. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 13 вересня 2020.
- ↑ Silvia Paluoja (22.08.2019). Uulu keskuse pood koos postipunktiga suleb ukse. Pärnu Postimees (ест.).
- ↑ Häädemeeste Vallavolikogu (11.11.2018). Häädemeeste valla arengukava aastateks 2018–2023 (PDF). Riigi Teataja (ест.). Архів (PDF) оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 13 вересня 2020.
|
