Універсал національної єдності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Універсал національної єдності

Універса́л націона́льної є́дності — політичний документ, підписаний 3 серпня 2006 року в ході другого засідання Загальнонаціонального круглого столу (запропонований Президентом України для подолання політичних розбіжностей між партіями Верховної Ради).

Історія

[ред. | ред. код]

Створення універсалу ініційовано під час першого засідання Загальнонаціонального круглого столу, яке відбулось 27 липня 2006.

Зміст

[ред. | ред. код]

Зокрема, в Універсалі декларується:

  • Забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення ефективності використання природних ресурсів, енергоносіїв, впровадження енергозбережних технологій;
  • Продовження курсу євроінтеграції України з перспективою вступу в ЄС, невідкладний початок переговорів про створення зони вільної торгівлі з ЄС;
  • Взаємовигідне співробітництво з НАТО відповідно до Закону «Про Основу національної безпеки України»;
  • Рішення питання про вступ у НАТО за результатами всеукраїнського референдуму.

Універсал підписано усіма політичними силами Верховної Ради, крім БЮТ[1], а КПУ — із застереженнями. Передбачалось, що текст Універсалу ляже в основу програми дій коаліційного уряду.

Автори

[ред. | ред. код]
Лідер фракції БЮТ Юлія Тимошенко Універсал не підписала.

Робоча група з підготовки Універсалу:

Перебіг подій

[ред. | ред. код]

Робота над узгодженням тексту Універсалу велася з 27 липня по 3 серпня 2006. Робоча група від Партії регіонів пропонувала свій варіант документа — Пакт національної єдності, який відрізняється від президентського Універсалу позицією по НАТО, мовним питанням, відносин із Росією і ЄЕП.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]