Тоутоваї вогнистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тоутоваї вогнистий
Самець
Самець
Самиця
Самиця
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Співочі птахи (Passeri)
Інфраряд: Corvida
Надродина: Corvoidea
Родина: Тоутоваєві (Petroicidae)
Підродина: Тоутовайні (Petroicinae)
Рід: Тоутоваї (Petroica)
Вид: Тоутоваї вогнистий
Petroica phoenicea
Gould, 1837[2]
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Petroica phoenicea
Віківиди: Petroica phoenicea
ITIS: 561943
МСОП: 22704819
NCBI: 665152

Тоутоваї вогнистий[3] (Petroica phoenicea) — вид горобцеподібних птахів родини тоутоваєвих (Petroicidae). Ендемік Австралії.[4]

Опис[ред. | ред. код]

Вогнистий тоутоваї є одним із найбільших птахів родини тоутоваєвих. Довжина птаха становить 12-14 см, вага 11–14,5 г. Верхня частина тіла в самця темно-сірого кольору, груди, горло і живіт яскраво-червоні або оранжеві. Гузка біла, на крилах і хвості білі смуги, над дзьобом біла пляма. Самиця біло-коричневого кольору з жовтуватим горлом і грудьми і білими боками, гузкою і животом.. На тім'ї і у самця, і у самиці може буть тьмяно-оранжеве пір'я. Дзьоб і лапи птаха чорні, очі карі. Пташенята темно-сірого або коричневого кольору, з ораженвим волом і кремовим дзьобом.[5]

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Вогнистий тоутоваї є ендеміком Австралії. Він мешкає на південному сході континенту і в Тасманії. це перелітний птах, який взимку мігрує з високогірних і субальпійських районів в долини. Навесні і влітку вогнистий тоутоваї здебільшого мешкає в вологих гірських евкаліптових лісах на висоті до 1800 м над рівнем моря. Він віддає перевагу лісам з великими галявинами і невисоким підліском. Взимку він мешкає на полях і в рідколіссі.

Раціон[ред. | ред. код]

Вогнистий тоутоваї харчується комахами.

Розмноження[ред. | ред. код]

Це моногамний і територіальний вид птахів[6]. Сезон розмноження триває з серпня по січень. За сезон може вилупитися один або два виводки пташенят. Гніздо формою нагадує глибоку чашу, робиться з сухої трави і моху і розташовується на дереві. В кладці 3-4 яйця тьмяно-білого кольору з блакитним, сіруватим або коричневим відтінком і темними сіро-коричневими плямками, розміром 18×14 мм.[7] Інкубіційний період триває 17 днів.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП в 2004 році визнало стан збереження вогнистого тоутоваї близьким до загрозливо. Незважаючи на численність і поширеність виду, популяція вогнистого тоутоваї помітно зменшилась за останніх 25 років.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2012). Petroica phoenicea. Процитовано 26 листопада 2013.
  2. ((Department of the Environment, Water, Heritage and the Arts)) (9 жовтня 2008). Species Petroica (Littlera) phoenicea Gould, 1837. Australian Biological Resources Study: Australian Faunal Directory. Australian Government. Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 26 серпня 2010.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Australasian robins, rockfowl, rockjumpers, Rail-babbler. World Bird List Version 9.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 June 2019.
  5. Simpson, Ken; Day, Nicolas; Trusler, Peter (1993). Field Guide to the Birds of Australia. Ringwood, Victoria: Viking O'Neil. с. 174. ISBN 0-670-90478-3.
  6. Robinson, Doug (1990). The social organization of the Scarlet Robin Petroica multicolor and Flame Robin P. phoenicea in southeastern Australia: a comparison between sedentary and migratory flycatchers. Ibis. 132 (1): 78—94. doi:10.1111/j.1474-919X.1990.tb01018.x.
  7. Beruldsen, Gordon (2003). Australian Birds: Their Nests and Eggs. Kenmore Hills, Queensland: self. с. 341. ISBN 0-646-42798-9.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]