Томас Долль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Томас Долль
Томас Долль
Томас Долль
Особисті дані
Народження 9 квітня 1966(1966-04-09) (58 років)
  Мальхін,Нойбранденбург, НДР
Зріст 175
Прізвисько Доллі
Громадянство  НДР
Німеччина Німеччина
Позиція нападник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Індонезія Персія Джакарта
Юнацькі клуби
1972–1979
1979–1983
НДРЛокомотив (Мальхін)
НДР Ганза
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1983–1986 НДР Ганза 47 (4)
1986–1990 НДР Динамо (Берлін) 99 (39)
1990–1991 Німеччина Гамбург 33 (4)
1991–1993 Італія Лаціо 64 ( 9)
1993–1996 Німеччина Айнтрахт (Франкфурт-на-Майні) 28 (3)
1996–1998 Італія Барі 45 (4)
1998–2001 Німеччина Гамбург 41 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1986–1990 НДР НДР 29 (7)
1990–1997 Німеччина Німеччина 18 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2002–2004 Німеччина Гамбург II
2004–2007 Німеччина Гамбург
2007–2008 Німеччина Боруссія (Дортмунд)
2009–2010 Туреччина Генчлербірлігі
2011–2012 Саудівська Аравія Аль-Гіляль (Ер-Ріяд)
2013–2018 Угорщина Ференцварош
2019 Німеччина Ганновер 96
2019 Кіпр АПОЕЛ
2022– Індонезія Персія Джакарта

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Томас Долль (нім. Thomas Doll ; 9 квітня 1966[1], Мальхін, Нойбранденбург, НДР) — німецький футболіст і тренер. Виступав на позиції півзахисника та нападника.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Кар'єру гравця Томас Долль розпочав у своєму рідному місті Мальхіні у юнацькій команді «Локомотив». Незабаром він був помічений фахівцями з клубу «Ганза» і перейшов до молодіжної команди Ростока. А 1983 року став грати за основну команду. Після того, як «Ганза» у 1986 році вилетіла з Оберліги, він перейшов у берлінське «Динамо». Після об'єднання Німеччини Долль переходить у «Гамбург». Після дуже вдалого сезону 1990/91 грою Долля зацікавилися зарубіжні клуби і він був проданий в Лаціо за рекордну тоді суму в 15 мільйонів марок, що допомогло Гамбургу погасити більшу частину боргів клубу. Після двох з половиною сезонів в Італії Долль повернувся до Бундесліги до «Айнтрахту» з Франкфурта. Але через численні травми за два сезони зміг зіграти лише 28 ігор. Наступні два сезони Долль провів в оренді в італійському «Барі», після чого повернувся до «Гамбурга», де в 2001 році за станом здоров'я закінчив активну кар'єру гравця. В останньому сезоні через травми Долль не зміг зіграти жодного матчу від початку до кінця.

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

За збірну НДР між 1986 та 1990 роками Долль провів 29 ігор (7 голів). Дебют відбувся 26 березня 1986 року у матчі проти збірної Греції (0:2), перший гол забив 3 червня 1987 року збірної Ісландії (6:0). Крім цього, Долль у 1986—1988 роках зіграв 14 матчів (2 голи) за олімпійську збірну НДР.

За збірну Німеччини у 1991—1993 роках Долль зіграв 18 ігор та забив єдиний гол 16 жовтня 1991 року у відбірному матчі чемпіонату Європи проти збірної Уельсу. У 1992 році брав участь у чемпіонаті Європи у Швеції та став віце-чемпіоном Європи.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

«Гамбург»

[ред. | ред. код]

У 2002 році Долль стає тренером аматорської команди «Гамбурга», а в жовтні 2004, після відставки Клауса Топмеллера, приймає керівництво першою командою. Після слабкого старту в сезоні (останнє місце у Бундеслізі) Доллю вдалося якісно покращити гру команди, особливо у гостьових іграх.

У сезоні 2005/06 Долль досяг цілої низки успіхів. «Гамбург» став переможцем Кубка Інтертото, обігравши у фіналі «Валенсію». Це дозволило клубу взяти участь у розіграші Кубка УЄФА, а за підсумками сезону посісти третє місце. Крім того, «Гамбург» зміг вперше майже за 25 років двічі за сезон обіграти «Баварію». У літню паузу кілька важливих гравців залишило «Гамбург», і незважаючи на те, що клуб кваліфікувався для участі в Лізі чемпіонів УЄФА, поступово у грі команди у сезоні 2006/07 настав спад. 1 лютого 2007 року після того, як команда набрала всього 15 очок у 19 іграх, Долль був звільнений з посади.

«Борусія» (Дортмунд)

[ред. | ред. код]
Томас Долль у 2016 році

13 березня 2007 року Долль зайняв місце тренера «Борусії», змінивши Юргена Ребера, який подав у відставку. У «Борусії» йому було поставлено завдання врятувати клуб від вильоту з Бундесліги. Долль виконав це завдання у 32-му турі здобувши перемогу у гостьовому матчі з «Вольфсбургом».

Перша половина сезону 2007/08 пройшла для «Борусії» відносно невдало. Команда завершила його на десятому місці, проте в січні 2008 року було оголошено про продовження контракту з Доллем на наступні два роки.

Після закінчення сезону, який «Борусія» закінчила на 13 місці, і після програного півфіналу Кубка Німеччини, Долль подає у відставку, яка приймається керівництвом клубу[2] .

«Генчлербірліги»

[ред. | ред. код]

У червні 2009 року Долль прийняв запрошення турецького «Генчлербірліги» та підписав дворічний контракт за системою 1+1[3]

«Аль-Хіляль»

[ред. | ред. код]

20 липня 2011 року чемпіон Саудівської Аравії клуб «Аль-Хіляль» приймає Долля на посаду головного тренера, але 20 січня 2012 року звільняє.

«Ференцварош»

[ред. | ред. код]

18 грудня 2013 року Долль стає головним тренером угорського «Ференцвароша».

«Ганновер 96»

[ред. | ред. код]

27 січня 2019 року призначений тренером «Ганновера 96» після відставки Андре Брайтенрайтера.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравець

[ред. | ред. код]

Динамо (Берлін)

Як тренер

[ред. | ред. код]

Гамбург

Боруссія (Дортмунд)

Ференцварош

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Томас Долль одружений другим шлюбом. Від кожного шлюбу він має одну дочку.

Почесні звання

[ред. | ред. код]

У 2005 році був названий «Людиною року» німецького футболу за версією журналу «Кіккер». Того ж року було обрано «Гамбуржцем 2005».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. THOMAS JENS UWE DOLL - Coach Details TFF. web.archive.org. 21 грудня 2020. Архів оригіналу за 21 грудня 2020. Процитовано 9 жовтня 2022.
  2. Spiegel Online: 'Absturz des BVB: Doll tritt in Dortmund zurück' [Архівовано 2009-06-01 у Wayback Machine.], 19 мая 2008
  3. Thomas Doll wird Trainer in der Türkei. Архів оригіналу за 25 червня 2009. Процитовано 19 липня 2009.