Тисовець (Чернівецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Тисовець
Герб Прапор
Тисові ліси на околиці села
Тисові ліси на околиці села
Тисові ліси на околиці села
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Громада Великокучурівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA73060050050046616
Облікова картка Тисовець. 
Основні дані
Засноване XIV століття
Перша згадка 1421
Населення 3556 осіб
Поштовий індекс 59054
Телефонний код +380 3735
Географічні дані
Географічні координати 48°10′02″ пн. ш. 25°53′58″ сх. д. / 48.16722° пн. ш. 25.89944° сх. д. / 48.16722; 25.89944Координати: 48°10′02″ пн. ш. 25°53′58″ сх. д. / 48.16722° пн. ш. 25.89944° сх. д. / 48.16722; 25.89944
Середня висота
над рівнем моря
274 м
Водойми р. Дереглей, Тисовець
Відстань до
обласного центру
11 км
Відстань до
районного центру
11 км
Найближча залізнична станція Тисівці
Місцева влада
Адреса ради 59054, Чернівецька область, Чернівецький район, с. Тисовець
Карта
Тисовець. Карта розташування: Україна
Тисовець
Тисовець
Тисовець. Карта розташування: Чернівецька область
Тисовець
Тисовець
Мапа
Мапа

Ти́совець — село в Україні, у Великокучурівській сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.

Назва[ред. | ред. код]

Назва села походить від червоних дерев — тисів, що рясно колись росли на цій території. Біля урочища «Тисовий яр» зберігся єдиний вид тиса в Україні — тис ягідний, що належить до хвойних порід і росте досить повільно — аж 3-4 тисячі років.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване за 11 км на південь від обласного центру, на крутих берегах річок Дереглей та Тисовець. Неподалік села на мальовничих пагорбах розташована пам'ятка природи «Тисовий яр», яка є одним з чотирьох місць, де росте у природі рідкісне дерево — тис ягідний. Найстарішим деревам в урочищі — близько 500 років. На південний захід від села розташоване заповідне урочище «Кривка».

Історія[ред. | ред. код]

Унікальність села полягає в тому, що воно протягом століть зберігає народні звичаї і традиції. Перші письмові згадки про поселення датуються 1421 роком. Герб села є промовистим.

З 11 листопада 1940 року село перебувало в складі Сторожинецького району.

З 24 серпня 1991 року село у складі незалежної України.

14 серпня 2015 року, в ході децентралізації, Тисовецька сільська рада об'єднана з Великокучурівською сільською громадою.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сторожинецького району, село увійшло до складу новоутвореного Чернівецького району[1].

2023 року відкрито музей-садибу Анни Дущак (вул. Анни Дущак, 22), в хатині якого народилась та проживала поетеса.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Найстаршою будівлею села є місцевий храм Дмитрія Солунського 1892 року побудови, а також школа та приміщення колишньої залізничної станції (нині — зупинний пункт), які звели за часів Австро-Угорщини.

В центрі села встановлений пам'ятник репресованим та знаходиться братська могила воїнів австрійської армії — учасників Першої світової війни.

По лівій стороні вулиці Чернівецької розташований кіркут — єврейський цвинтар, який був відновлений у 1930-х роках, завдяки пожертвуванням нащадків землевласника Самуеля Оренштайна. Серед кам'яних надгробків височить пам'ятний знак у вигляді підкови з шестикутною зіркою, на вшанування пам'яті про понад 250 євреїв, які були закатовані німецько-фашистськими загарбниками у 1941 році.

Релігія[ред. | ред. код]

Дмитрівська церква та дзвіниця (з південних воріт)

Уродженці села[ред. | ред. код]

  • Дущак Анна Кирилівна — письменниця, член НСПУ.
  • Дущак Дмитро Георгійович — український військовослужбовець.
  • Балавсяк Тарас («БАТІГ») — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.

Примітки[ред. | ред. код]