Тиран сірий
| Тиран сірий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Tyrannus dominicensis (Gmelin, JF, 1788) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Зимування Міграція Проживання впродовж року | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тиран сірий[2] (Tyrannus dominicensis) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає переважно на Карибах.
Опис[ред. | ред. код]
.jpg)
_(8082770419).jpg)
Довжина птаха становить 23 см, розмах крил 37-41 см, вага 37-52 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла сіра крила і хвіст коричнюваті. Нижня частина тіла біла, груди мають сірий відтінок. На обличчі темна "маска", на тімені малопомітна жовта смуга, прихована оточуючим пір'ям. Стернові і махові пера чорні, на кінці білі. Дзьоб темний, міцний. У молодих птахів покривні пера крил, пера на надхвісті і хвості мають рудуваті края.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[3]
- T. d. dominicensis (Gmelin, JF, 1788) — прибережні райони на південному сході США (від східної Луїзіани до Флориди, місцями на північ до Північної Кароліни), Багамські і Великі Антильські острови, північ центральної Венесуели, Тринідад і Тобаго, Підвітряні острови;
- T. d. vorax Vieillot, 1819 — Малі Антильські острови.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Сірі тирани гніздяться на Карибах, на південному сході Сполучених Штатів Америки та на півночі Венесуели. Популяції, що мешкають в США, на Багамських і Великих Антильських островах (за винятком Гаїті і Пуерто-Рико взимку мігрують на південь, до східної Панами, північної Колумбії, північної Венесуели, Гаяни, Суринаму і Французької Гвіани та до північної Бразилії, решта популяцій є переважно осілими або ведуть кочовий спосіб життя. Сірі тирани живуть в сухих тропічних лісах і чагарникових заростях, в мангрових лісах, на луках, полях, пасовищах, в парках і садах. Зустрічаються на висоті до 900 м над рівнем моря.
Поведінка[ред. | ред. код]
Сірі тирани живляться комахами та іншими безхребетними, на яких вони чатують, сидячи на високо розташованій гілці, іноді доповнюють раціон ягодами і плодами. Гніздяться з квітня по липень з піком у травні. Гніздо чашоподібне, робиться з гілочок, трави і рослинних волокон, встелюється м'якою травою і корінцями, розміщується на дереві. В кладці 3-4 яйця. Сірі тирани аргесивно захищають свою територію навіть від птахів, більших за них самих, таких як каракари, неоарктичні канюки або інші хижі птахи.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція сірих тиранів становить приблизно 670 тисяч птахів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Tyrannus dominicensis.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 червня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5.
- ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |