Тиранчик гострохвостий
| Тиранчик гострохвостий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Culicivora caudacuta (Vieillot, 1818) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Muscicapa caudacuta | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Тира́нчик гострохво́стий[2] (Culicivora caudacuta) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипного роду Гострохвостий тиранчик (Culicivora).
Довжина птаха становить 12 см, вага 5,8—7,2 г. Тім'я чорнувате, поцятковане білими смужками. Над очима білі «брови». через очі проходять чорні смуги. Серхня частина тіла темно-коричнева. сильно поцяткована широкими охристими смугами. Хвіст довгий, вузький, стернові пера загострені. Крила коричневі з кремовими краями. Нижня частина тіла білувата, боки і живіт коричневі. Очі карі, дзьоб і лапи чорні.
Гострохвості тиранчики мешкають на сході Болівії, в центрі та на півдні Бразилії, на сході Парагваю, на північному сході Аргентини, трапляються на півночі Уругваю. Вони живуть в саванах серрадо, на сухих і заплавних луках та на пасовищах. Зустрічаються на висоті до 1400 м над рівнем моря.
Гострохвості тиранчики зустрічаються поодинці або парами, взимку іноді утворюють зграйки. Живляться комахами і насінням трав. Сезон розмноження триває з жовтня по березень. Гніздо куполоподібне, робиться з рослинних волокон, скріплених павутинням. В кладці 3-4 яйця кремового кольору розміром 15×11 мм. Гніздо будується протягом 10-15 днів, інкубаційний період триває 15-16 днів, пташенята покидають гніздо через 9-14 днів після вилуплення.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція гострохвостих тиранчиків становить від 15 до 30 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Culicivora caudacuta. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 5 лютого 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 05 лютого 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |