Тераса нагірна
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/67/%D0%92%D0%B8%D0%B4_%D0%BD%D0%B0_%D0%94%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B6%D0%BA%D0%B8%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%81_%D0%B2%D1%8B%D1%81%D0%BE%D1%82%D1%8B_981_%D0%93%D0%A3%D0%A5%D0%B0.jpg/250px-%D0%92%D0%B8%D0%B4_%D0%BD%D0%B0_%D0%94%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B6%D0%BA%D0%B8%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%81_%D0%B2%D1%8B%D1%81%D0%BE%D1%82%D1%8B_981_%D0%93%D0%A3%D0%A5%D0%B0.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ad/Skei%C3%B0ar%C3%A1rsandur%2C_Iceland.jpg/260px-Skei%C3%B0ar%C3%A1rsandur%2C_Iceland.jpg)
Тераса нагірна (рос. нагорная терраса, англ. altiplanation terrace, golets terrace; нім. Hochgebirgsterrasse f, Hochlandterrasse f) – терасоподібний майданчик вироблений у корінних породах на схилах гір і обмежений крутими уступами висотою від 1-3 до кількох десятків метрів. Майданчики терас нагірних розміром від кількох метрів до кількох кілометрів мають слабкий нахил і покриті брилами, щебенем й дрібноземом.
Утворюються у результаті морозного вивітрювання і соліфлюкції. Зустрічається в ренгіоях континентального клімату середніх і високих широт.
Тераси нагірні поширені на полярному Уралі, Сибіру, Алясці й ін. Належить до східчастих форм рельєфу.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
![]() |
Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |