Темник (військове звання)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Темник (від тьма — десять тисяч) — руська назва монгольського звання тумен-баші (десятитисячника) у Монгольській імперії та Золотій Орді. Англійською часто трактується як генерал або емір. Темник командував 10 000 вояків і перебував під прямими командуванням хана.

Відповідає званню генерала армії, маршала або отамана. В часи розпаду Орди в XV–XVI ст. темники відігравали значну роль в царстві Ординському, подібну до тої, яку відігравали римські генерали в часи падіння стародавнього Риму — своєю волею ставили і знімали царів. Один з найвідоміших темників — Мамай, родоначальник князівського роду Глинських.

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Манхо — корейський аналог темника.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Веселовский Н. И. Хан из темников Золотой орды Ногай и его время. — М., 1922.

Посилання

[ред. | ред. код]