Тайфунник реюньйонський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тайфунник реюньйонський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Буревісникоподібні (Procellariiformes)
Родина: Буревісникові (Procellariidae)
Рід: Тайфунник (Pterodroma)
Вид: Тайфунник реюньйонський
Pterodroma baraui
Jouanin, 1964
Синоніми
Bulweria baraui Jouanin, 1964
Посилання
Вікісховище: Pterodroma baraui
Віківиди: Pterodroma baraui
ITIS: 174584
МСОП: 22698035
NCBI: 52117
Fossilworks: 371704

Тайфу́нник реюньйонський[2] (Pterodroma baraui) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae)[3]. Мешкає в Індійському океані.

Реюньйонський тайфунник — морський птах середнього розміру, середня довжина якого становить 38 см, розмах крил 96 см, вага 433 г. Лоб у нього білий, верхня частина голови чорна, верхня частина тіла сірувато-коричнева. Покривні пера крил мають світлі кінчики, що формують лускоподібний візерунок, на крилах є темний М-подібний візерунок. Хвіст темний. Підборіддя, горло і решта нижньої частини тіла білі, за винятком сірих плям на грудях з боків і на боках. Нижня сторона крил біла з темними краями, від згину крила до його середини ідуть темні смуги. Дзьоб чорний, лапи рожеві, знизу чорні.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]
Молодий реюньйонський тайфунник

Реюньйонські тайфунники гніздяться на острові Реюньйон, на схилах вулканів Пітон-де-Неж і Гранд-Бенар[en]. Також гніздування цього птаха було зафіксоване на острові Родригес. Під час негніздового періоду вони широко зустрічаються в тропічній частині Індійського океану, від Південно-Африканської Республіки і Мадагаскара до Західної Австралії.

Реюньйонські тайфунники ведуть пелагічний спосіб життя, живляться дрібною рибою (довжиною до 10 см) і кальмарами. Вони зустрічаються поодинці або невеликими зграями, часто разом зі строкатими крячками і реюньйонськими буревісниками. Птахи гніздяться на вулканічних схилах, місцями порослих Erica reunionensis, на висоті від 2500 до 2800 м над рівнем моря. Вони прибувають до місць гніздування на початку вересня, виліт у море перед відкладанням яйця відбувається в жовті, а відкладання яєць відбувається в листопаді. Пташенята вилуплюються приблизно через 55 днів, наприкінці гнудня-на початку січня. Вони покидають гніздо через 100-120 днів після вилуплення, протягом всього квітня.

Перед гніздування і насиджуванням яєць реюньйонські тайфунники здійснюють тривалі перельоти за їжею до південноафриканського шельфу і мілин Волтерс[en], у 100 км на південь від острова Мадагаскар. При догляді за пташенятами, птахи притримуються подвійної стратегії з добування їжі з чергуванням коротких (2-3 дні) польотів навколо острова Реюньйон і більш тривалих (10-14 днів) перельотів на південь від Мадагаскару.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, загальна популяція реюньйонських тайфунників становить від 30 до 40 тисяч дорослих птахів. Їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих хижих ссавців, зокрема кішок і щурів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Pterodroma baraui: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 вересня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 вересня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Bretagnolle, Vincent; Attié, Carole (1991). Status of Barau's Petrel (Pterodroma baraui): colony sites, breeding population and taxonomic affinities. Colonial Waterbirds. 14 (1): 25—33. doi:10.2307/1521275. JSTOR 1521275.